Експорт зерна під час війни: перші підсумки
Експорт зерна в умовах війни: це зрада чи перемога?
Українське суспільство у своїх поглядах та оцінках все більше балансує між двома крайнощами: зрадою та перемогою. Цей підхід дуже небезпечний, якщо ми маємо справу з економікою, де будь-яке системне рішення тягне за собою зміни в різних сферах. Тому тут дуже важливо «тримати голову холодною».
Майже три тижні тому перший корабель з українським зерном вийшов з порту Одеси. За першу половину серпня 21 судно перевезло 563 тисячі тон продовольства. Багато це чи мало? Скажу так: це краще ніж нічого. Морський шлях поки що працює, тож можна підбити перші підсумки і відповісти на найбільш «гарячі» питання.
Що це дає Україні?
1. В умовах війни будь-яке збільшення експортних потужностей та надходжень – це плюс. Нам потрібно збільшувати доходи бюджету для того, щоб перемогти – армія потребує більшого фінансування. Міжнародна допомога – це не бездонна кишеня і ніхто не знає, що буде відбуватися з нею через півроку. Експорт сировини агрокомплексу в нинішніх умовах – це найпростіший варіант.
2. Відкриття експорту – це збільшення закупівельних цін на внутрішньому ринку. Це також кошти аграріям, які підуть на жнива та посівну наступного року. Зараз агрокомпаніям, особливо дрібним та середнім, дуже важко. І посівна наступного року буде залежати від того, яким чином держава допоможе агросектору вже в цьому році.
3. В Україні дефіцит зерносховищ. Біля 13 млн. тонн потужностей ми вже втратили і невідомо скільки втратимо до кінця року. Експорт вивільнює потужності і дає можливість зберегти зерно.
Чи знімає нинішній рівень експорту кризові явища в агросекторі?
Ні. Це лише невідкладна допомога. Агросектор України дуже сильно орієнтований на експорт, і в умовах війни ми не зможемо навіть і близько вийти на довоєнні показники. За цей час буде втрачено чимало ринків збуту, в тому числі, і на користь московії. Після перемоги потрібно буде докладати надзусиль для того, щоб повернути їх.
Українським аграріям сьогодні потрібна реалізація системної програми допомоги для того, щоб наступного року ми мали адекватний нашим можливостями врожай. Це стосується техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, зерносховищ, обладнання. Все, що має в собі складову енергоносіїв чи купляється за валюту, – буде проблемою через високу ціну.
Чи можемо ми розраховувати на безперебійний експорт надалі?
Ні, не можемо. Переконана, що будь-які домовленості будуть порушені, коли московії стане це вигідно. Тому прогнозувати подальший розвиток експорту фактично неможливо. Окрім того, існує чимало суто технічних проблем, скажімо, із фрахтом чи страхуванням.
Чи вистачить зерна Україні для внутрішнього ринку?
Читала багато коментарів щодо нібито масового вивозу зерна, яке призведе чи не до голоду. Це маячня. Україні вкрай потрібно збільшувати експорт хоча б для того, щоб зберегти зерно нового врожаю. Адже ближче до листопада нас може очікувати дефіцит зерносховищ, який ми можемо повністю не перекрити рукавами та тимчасовими силосами.
Сьогодні економіка України знаходиться в ситуації, коли вибір невеликий. Тож, на мою думку, потрібно відмовитися від мислення категоріями «зради» і «перемоги» та всіма силами вирішувати проблеми. Як казав Марк Аврелій: «Роби що повинен. Станеться, що судилося».
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 85
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2481
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2324
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1826
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1313
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1269