Кумівство в Монголії або як право на інформацію допомогло корупцію виявити?
Історія про злочину схему, що заважала розвитку малого та середнього бізнесу і як вдалось цю схему зламати.
“Непотизм” або іншими словами “кумівство” — це надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Непотизм у наданні державних позик позбавив багато підприємств Монголії їх шансів на розвиток та зростання. Доступ до публічної інформації допоміг розкрити схему та притягнути до відповідальності тих, хто цим займався.
Позики не для всіх
Компанія INAKIS допомагає вирішити екстремальні проблеми із забрудненням повітря в околицях столиці Монголії, Улан-Батора, спричинених спаленням гуми та шин. Компанія робить це, перетворюючи шини в гумові пластини та іграшки, використовуючи екологічно чисту технологію. Наразі вона може переробити 150 шин на годину, але якби у них були гроші на розширення роботи, власник каже, що вони могли б забезпечити усі вироби з гуми в Монголії, використовуючи вторинний матеріал. Однак корупція поки що заважала компанії наростити потужність. Його неодноразові заявки на позику Фонду розвитку малого та середнього бізнесу Монголії були безуспішними, тоді як багато політиків використовували фонд для власного збагачення.
Скандал із позиками
У листопаді 2018 року медіа-компанія IKON.MN повідомила, що 110 із 132 компаній, які отримали позику з низьким відсотком від Фонду, перебувають у власності політиків або їх родичів. Майже дві третини із 74 членів парламенту та три з 16 міністрів кабінету, в тому числі молодший брат прем'єр-міністра, використовували Фонд для фінансування своїх компаній. IKON.MN вдалося розкрити це порушення завдяки оновленому закону про право на інформацію. Закон вимагає від державних органів, включаючи фонди, робити всю інформацію прозорою. Він також вимагає від усіх компаній публічно розкривати своїх власників та фінансових зацікавлених сторін. Це дозволило медіа-компанії з'ясувати, які компанії отримували позики, за якими процентними ставками, і хто ними володіє.
Ланцюгова реакція
Скандал із позиками спричинив політичну ланцюгову реакцію. Монгольська національна торгово-промислова палата оголосила, що її 3 500 членів не будуть сплачувати податок, поки позики не будуть погашені. Винні політики притягувались до відповідальності, а громадський нагляд за державними фінансами був посилений. Було вжито заходів контролю, щоб зробити управління фондами більш прозорим та підзвітним, деякі рахунки навіть були закриті. Парламент також намагався скинути уряд прем'єр-міністра, але він пережив оголошення недовіри.
Право на інформацію
Депутати парламенту розділилися на тих, хто отримав позики з Фонду та тих, хто цього не зробив. Щонайменше п'ять чиновників, причетних до скандалу, подали у відставку. Після цього скандалу монгольська діяльність уряду перебуває під більш пильним контролем, ніж будь-коли. Ще два фонди були досліджені на початку 2019 року. Після виявлення потенційного конфлікту інтересів вони були об'єднані з Фондом розвитку малого та середнього бізнесу Монголії в єдиний фонд, який чиновники реформували, щоб зробити більш прозорим.
“Ми не прощаємо!”
Багато звичайних монголів також чинять тиск на свій уряд. Громадяни використовують соціальні медіа та протести, щоб вимагати від уряду справедливість та підзвітність. Серед них багато молодих людей. Одна група студентів університету створила власну медіа-компанію для інформування та заохочення молодих монголів займатися політикою. Їх кампанія, відома як “Ми не прощаємо”, принесла їм молодіжну премію протидії корупції Transparency International Mongolia у 2018 році. Уряд продовжує повільно реагувати на їхні вимоги, але люди Монголії просуваються вперед, підтримуючи закон про право на інформацію.
Публікація є випискою із статті від Transparency International, “REAL LIVES, REAL STORIES: THE POWER OF INFORMATION IN ASIA PACIFIC”.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12126
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10277
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6559
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4142
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3554