Як інформаційним запитом викрити корупційну схему? Історії успіху: Бангладеш та Мальдіви

Цей звичайний інструмент е-демократії може дуже допомогти під час журналістських розслідувань та притягненні до відповідальності державних чиновників

Сьогодні інформаційні запити - звичайна річ. Це простий спосіб для громадян зрозуміти роботу своєї влади і мати можливість притягнути цю владу до відповідальності. Однак у  багатьох місцях світу це не так. Є країни, де для подання інформаційних запитів потрібна  велика сміливість, а громадяни можуть зіткнутися з неочікуваними викликами та реальною небезпекою.

БАНГЛАДЕШ: використання права на інформацію в екстремальних умовах

Злочинна схема

Місцевий журналіст з Бангладеша, почав розслідувати важливу справу. Його джерела повідомили, що існує одна злочинна схема - шахраї роблять підроблені штампи для підтвердження юридичних документів та для цілей оподаткування. Багато громадян стали жертвами таких махінацій. Це означало, що згодом вони мусили знову сплатити податок і що їх угоди не мали юридичної сили. Журналіст почав тихо стежити за цією історією і збирати свідчення. Згодом чоловік подав інформаційний запит до місцевої адміністрації. У Бангладеші громадяни мають право вимагати інформацію безпосередньо від державних установи. Якщо інформація не є конфіденційною і не підпадає під інтереси національної безпеки, установи повинні її надати. Журналіст дізнався про своє право на інформаційні запити на заході, який проводив Комітет стурбованих громадян Дінайпура, що заохочує громадян вступати у боротьбу з корупцією. Але коли журналіст попросив інформацію, щоб перевірити, чи є дійсні серійні номери документів, йому було відмовлено. Чоловік вирішив звернутися до голови місцевого самоврядування. На щастя, його прохання на цей раз було задоволено. Інформація виявила, що велика кількість документів були підробленими. Це коштувало уряду десятки мільйонів доларів.

Перемога

Як результат, голова місцевої влади відкликав ліцензії чотирьох постачальників та ініціював суворі заходи контролю. Шахрайство нарешті було зупинено та додаткові 31 250 доларів США було зібрано у продавців штампів у наступні два місяці. Ця історія потрапила в місцеві газети і ініціювала суспільну дискусію про важливість реалізації права громадян на доступ до інформації та як це може допомогти знизити рівень корупції у країні.

Комітет стурбованих громадян Дінайпура є частиною мережі жителів громад, які борються з корупцією. Створені за підтримки Transparency International Бангладеш, групи працюють над мобілізацією громадян протидії корупції, використовуючи своє право на інформацію. Transparency International Бангладеш також підтримує місцевих журналістів та активістів, щоб допомогти їм отримати доступ до інформації, кинути виклик корупції та сприяти доброчесності.

МАЛЬДІВИ: затримки відповідей як спосіб знеохотити активістів

Фатімата (ім'я змінено) - працівниця управління та правозахисник, який працює в столиці Мальдів. Вона є прихильницею ефективного впровадження Закону “Про право на інформацію” на Мальдівах, щоб був прийнятий у 2014 році, Таким чином Фатіма часто звертається до законодавства з проханням притягнути до відповідальності державних чиновників. Однак Мальдіви - це країна з багатьма державними таємницями та небажанням активно оприлюднювати інформацію. Реакція на роботу жінки була сильною, а прогрес роботи повільним.

Відмови

У липні 2015 року її колега Хуссейн (ім'я змінено) попросила інформацію з офісу Генерального аудитора про те, про які міністри та президенти кабінету Мальдів декларували свої активи між 2009 та 2015 роками. Незважаючи на численні особисті візити до офісу Генерального аудитора, спроби Хуссейна отримати доступ до цієї інформації - яка мала бути публічною - не мали успіху. Відомство продовжувало наполягати на додаткових документах, навіть якщо його заява була юридично повною, і відхиляла подальші запити, посилаючись на конфіденційність внутрішніх процедур. 

Затримка відповідей

На Мальдівах чиновники зазвичай використовують час як засіб, щоб відмовити людей від пошуку інформації Затримки у відповіді на їхні вимоги часто відштовхують активістів, які працюють на декількох фронтах, і не вистачає часу витрачати тижні на одну проблему. Але Хуссейн і Фатімат не бажали здаватися. Восени 2018 року Фатімат двічі повторно подав заяву про право на інформацію до офісу Генерального аудитора. Цього разу його було відхилено спочатку за порушення внутрішньої політики офісу, а потім через те, що чиновники заявили, що інформація є приватною. Фатімат і Хуссейн досягли довгоочікуваного успіху після того, як надіслали скаргу до Офіс комісара з питань інформації на підставі обґрунтованих юридичних аргументів. 

Довгоочікуваний успіх

У січні 2019 року Управління Генерального аудитора остаточно опублікувало список президентів та міністрів кабінетів, які подавали свої декларації про активи з 2008 року. Одночасні пропагандистські зусилля щодо декларацій активів, які Transparency Maldives здійснювали протягом останніх десяти років, призвели до того, що офіс президента раптово зробив облік активів президентів та міністрів Кабміну. Через місяць правляча партія також вирішила оприлюднити активи усіх кандидатів на парламентські вибори. Це було неймовірним стрибком вперед для прозорості в мальдівській політиці. Право на інформацію може призвести до системних змін. Активістам на Мальдівах ще належить довгий шлях. Країна терміново потребує організованої системи декларування активів, способу відстеження закордонних активів чиновників та надійної законодавчої бази для притягнення їх до відповідальності. Але завдяки Фатимати та Хуссейну було прокладено шлях до більшої політичної цілісності.

Публікація є випискою із статті від Transparency International, “REAL LIVES, REAL STORIES: THE POWER OF INFORMATION IN ASIA PACIFIC”.