Еволюція податкового тиску або 11 інструментів в арсеналі податківців

1. Проблемна реєстрація платником ПДВ

Платники ПДВ завжди були найцікавішими для податківців. Тоді, в  2009-2013 роки для реєстрації платником ПДВ потрібно було пройти сто кіл пекла. Безпідставні відмови, відсутність реагування на заяви, все це було створено, щоб примусити бізнес сплачувати хабарі.  Зареєструватися  платником ПДВ можна було тільки за гроші. Готові компанії вже з ПДВ коштували від 3000$. 

2. Перевірка юридичної адреси та анулювання пдв без попередження

Якщо підприємство було зареєстровано за однією адресою, а фактично знаходилось за іншою, це створювало чималі проблеми. Незнаходження за податковою адресою було підставою для анулювання статусу платника ПДВ без попередження. Податківці своїм внутрішнім наказом встановили порядок перевірки, а податкова міліція як коршуни вишукували платників податків за офіційними адресами реєстрації. Коли не знаходили, анулювали ПДВ без попередження. Добре, якщо бухгалтер своєчасно помітила таке анулювання. Найгірше було те, що податківці могли, не виходячи з кабінету, скласти акт про незнаходження підприємства за адресою. Для відновлення потрібно було чекати поки податкова  «знайде» компанію за офіційною адресою, потім опитає директора і тоді, можливо, відновить ПДВ. Це було пекельне пекло.

3. Допит директора для реєстрації платником ПДВ

Були в Україні часи, коли для реєстрація платником ПДВ директор підприємства проходив співбесіду у податковій міліції. Найулюбленішим питанням податківців було «Чим відрізняється ПДВ від НДС?».Так вони перевіряли здатність директора бути  директором.  Керівник компанії мав в деталях пояснити чому компанія обрала стати платником ПДВ, які бізнес-процеси в компанії та чим планує займатися. Зрозуміло, що це була боротьба з нереальними підприємствами та номінальними директорами. Але для реального бізнесу -це доходило до абсурду, бо в чергу на співбесіду потрібно було записуватися та чекати тижнями.

4. Включення неповернутих або прощених кредитів до доходу фізосіб

Період банкрутства Дельта-банку та Надра-банку. В той час кредити не брали тільки ліниві чи дуже продумані українці. Але фінансова криза 2008-2009 років примусила всіх відстоювати свої права з банками у суді. Багато хто, виграв кредитні справи у банків і позбувся кредитного тягаря.  Податківці в той час зрозуміли, що якщо особа кредит отримала і не повернула, є підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%. Рано раділи ті, які виграли суди і відбились від банків та кредитів. Бо незабаром всі отримали донарахування податків із суми прощеного банком боргу. Було дуже неочікувано.

5. Податковий блок

При царюванні Януковича, було створено програмне забезпечення «Податковий блок». Його метою була відслідковувати конвертцентри, які працювали за межами «майданчиків сина Януковича». Така собі боротьба з конкуренцією. Януковича вже давно нема, а Податковий блок так полюбився податківцям, що по ньому працюють й досі. Він нагадує дешборд на якому можна прослідкувати операції платників податків між собою. Якщо купив банани, а продав білизну- вся ця пересортиця була видна податковій. Подейкують, що коли компанія одного разу «домовлялась» з податковою, «Податковий блок» це фіксував. Згодом податкова мала базу тих з ким можна було домовитися, до них йшли першими.

6. Блокування реєстрації податкових накладних

Ця історія вже увійшла у вічність та закріпилась в топ податкових інструментів тиску на бізнес. Очільники податкової змінюються, законодавство змінюється, а хочеш реєструвати податкові накладні-грай за їх правилами. Зарплата в конвертах, непрацевлаштовані працівники, торгівля за готівку відходить у вічність. Держава в своїх намаганням переконати бізнес працювати прозоро, перетинає межу і це призводить до податкового тиску. Блокування податкових накладних примусила багатьох вийти з сірої зони, оформити працівників, відмовитися від готівкових операцій. Здається, гарна ідея навчити бізнес працювати в білу. Але, тотальне блокування породило корупцію, а не здатність судів швидко вирішувати спори з податковою, призвело до колосального податкового тиску. Простіше було просто закрити бізнес.

7. Контроль за продажем корпоративних прав

З 2020 року податкові органи почали активно відслідковувати продаж корпоративних прав, зміну засновників та вихід з підприємств. Спочатку перевіряли  засновників з великими статутними капіталами, а згодом листи з вимогами надати документи почали приходити навіть тим, хто продав компанію зі статутним капіталом 3000 грн. Раніше ніхто не задумувався навіть, що при продажі частки в ТОВ або виходу зі складу засновників потрібно подавати податкову декларацію.  Особливу увагу  податкової привертає  продаж корпоративних прав компаній, статутний капітал яких сформовано майном. Шукають можливість стягнути 19,5% доходу. Іноді виходить. На цю тему у мене є окрема стаття ось тут.

8. Податкова амністія

Покажи і задекларуй неофіційні доходи з 2005 року, сплати невеличкий податок і податкова все пробачить. Тільки народ не повірив і цей інструмент не спрацював. В той період було розпочато створення Бюро економічної безпеки України, яка за задумом повинна була перевіряти і відпрацьовувати всі хто подав такі декларації. В країні, де не працює верховенство права, правила можуть змінитися за добу. Тому мало хто з українців повірив у відсутність наслідків та безпечність декларування незаконних доходів.  Дуже легко це декларування стало би підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за с. 212 ККУ.

9. Заміна податкової міліції Бюро економічної безпеки

Для боротьби з платниками податків не дуже інтелектуальних податкових міліціонерів замінили на колишніх податкових адвокатів. Розумно та продумано. При формуванні команди багатьом колегам прийшло запрошення працювати в БЕБ. Наразі ми бачимо ефективність та результати. Адвокати по кримінальним справам кажуть багато справ проти керівників українських компаній доходять до судів. Раніше процентне відношення порушених кримінальних справ до переданих справ для розгляду судом був мізерним.

10. Стягнення єдиного внеску з непрацюючих ФОП

Історія, про те, як одного дня у всіх непрацюючих, але зареєстрованих ФОП з’явився податковий борг в середньому 30-50 тис грн. Особливістю було те, що податкова нараховувала єдиний внесок не одразу, а чекала два роки для накопичення цієї суми. Якби підприємець знав завчасно, що непрацюючий ФОП  зобов’язаний платити податок, то він або закрив би його, або почав платити. Але податковій так було не цікаво. Саме тому,  це явище я називаю інструментом податкового тиску. Було вигідно накопичити борг і потім його пред’явити. Мільйони підприємців помножимо на хоча би 30000 грн.  Великий куш. Не всім пощастило тоді потрапити під мораторій Президента Зелененського і тисячі потрапили у податкову пастку.

11. Особиста відповідальність директора та засновника за податкові борги компанії

В Україні звикли, що засновник і директор не відповідає за борги підприємства. З введенням Кодексу процедур банкрутства України, податкова активно почала використовувати цей інструмент, якщо компанію з податковим боргом переоформили на бомжа і думають вирішили проблему. Так, на сьогодні і директор, і засновник, при певних умовах може нести солідарну та субсидіарну відповідальність за борги підприємства. І податкові органи ініціюють процедуру банкрутства підприємства для стягнення податкового боргу особисто з директора/засновника.

Насправді, податкові органи завжди мають інструменти тиску. Є система податків, є орган, який слідкує за сплатою податків та стягує в примусовому порядку в разі ухилення.

Якщо 30 років, податкова не перевіряла сплату податків по певним видам доходів,це не означає, що вона не буде це робити завтра. Питання в тому, які інструменти податкового тиску вона не використовувала, а почне активно застосовувати їх завтра.  

Остання тенденція в роботі податкової - це виведення бізнесу та доходів українців в прозору площину. Вимога ЄС та знову таки, інструмент податкового тиску.

На мою думку, в арсеналі податківців є вибуховий інструмент, який поки активно не використовується. Це гроші на особистих банківських картках, які якщо не від мами/тата/чоловіка/дружини/дітей, оподатковуються 19,5%.

Цільова аудиторія для збору таких податків-вся Україна.

Вирогідність стягнення до бюджету 100%, рівень обуренності населення 12 з 10.

Чи наважаться?