Про буденність застарілого житлового фонду країни
Вже на часі ремонт застарілого житла, чи чекати його руйнування та аварій?
У світовому рейтингу старіння націй що складається з 195 країн Україна займає 179-е місце, поступаючись не тільки США і ЄС, але і країнам Близького Сходу, а також усім членам БРІКС (Бразилії, Китаю, Індії, Росії та ПАР) і навіть Таджикистану (147 місце), який за багатьма показниками вважається країною з найнижчим рівнем життя із колишніх радянських республік.
Паралельно зі старінням українців, старіє і вітчизняна нерухомість. Більше ніж 73% усього житлового фонду було побудовано у межах 1960-1980 років. Враховую той факт, що в країні не працює жодна програма із реновації та\чи відновлення застарілого житлового фонду, ситуація буде лише погіршуватися. Через відсутність таких дієвих програм майже половина усього житла в Україні не бачила капітального ремонту з дня свого існування.
Основним фактором на ринку нерухомості саме застаріле житло є тією силою, яка стабілізує статистичні ціни на квартири. З плином часу, квартири у будинках, яким понад 40-50 років втрачають у вартості. І лише той фактор, що усі ті «сталінки» та «хрущовки» є малогабаритними, у перерахунку на загальну вартість квартири, квадратний метр ще більш-менш тримається на достойному рівні. Як би це парадоксально не звучало, але вартість одного квадратного метра найдешевшого житла у столиці коштує більше ніж середня зарплата киянина. То ж не дивно, що більшість покупців обирають найдешевший посеред можливих варіантів.
Ігнорування проблеми старіння житлового фонду у державі може спричинити житлову катастрофу у майбутньому. Зрештою, держава має розробити дієві програми реновації застарілого житлового фонду. І ініціатива має йти від місцевих органів самоврядування. Напередодні виборів це важливе питання, яке виборці мають озвучити своїм кандидатам у депутати місцевих органів та майбутнім мерам. Адже від того, що відсутні такі програми страждають мешканці застарілих будинків, а з претензіями вони йдуть до місцевої виконавчої влади, а не до законотворчої.
Для порівняння можна навести два приклади.
Перший – це необхідність відселення, та можливо повного зносу столичного так званого «будинка вбивці» на вул. Мілютенка, який є найнебезпечнішим серед усіх житлових будинків. Розмови про це йдуть вже декілька років, але проблема не вирішується. Як говорять у таких випадках: «Люди бідкаються, влада розводить руками» (с).
Другий – нещодавній вибух газу на Позняках у результаті якого був зруйнований будинок. Що дивно – вже через декілька днів, влада столиці знайшла нові помешкання для постраждалих. То що виходить, якщо аварія, то вирішення проблеми знаходиться миттєво, а якщо катастрофа повзуча, то на неї можна не звертати увагу?
Для того, щоб не допустити катастрофу у майбутньому, місцеві органи влади мають не тільки ініціювати зміни до законів, а й стимулювати створення ОСББ, приватних ЖЕКів, кондомініумів, які одним із своїх завдань мають займатися питаннями капітального ремонту і підвищення енергозбереження ввірених їм будинків. Такі дії мають бути направлені на комфорт та безпеку проживання людей.
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12942
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 5844
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4370
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4117
-
Всі російські військові платитимуть за пошкоджену на війні техніку. В РФ ухвалили закон
Бізнес 3709