Про нові будівельні норми
Будемо жити комфортно, безпечно та зі смаком. Звичайно ж, що при умові дотримання законів та правил забудови. Зміни йдуть на краще...
Мабуть не знайдеться в країні жодної людини, яка скаже, що будівельна галузь не є однією з основних, що рухає країну вперед. Вже багато років галузь потребує наведення ладу та осучаснення правил забудови. А міста загалом мають ставати не тільки комфортнішими та безпечнішими для проживання а й бути одночасно і історично-цінними і сучасно-модерновими. Державні будівельні норми безпосередньо є тим першим кроком з якого починається кожний новий проект. Дуже позитивним є той момент, що за останні роки будівельну галузь торкнулися зміни. Шлях уперед має якнайшвидше позбутися учорашньої радянської спадщини. Якщо раніше зовнішній вигляд міст спотворювали радянські бліді жебрацьки фасади, які вписувалися серед цінних історичних будівель, створених визнаними архітекторами минулого століття, то сьогодні з’являються монстри будівлі-велетні, що виростають хаотично та часто на місцях скверів чи дитячих майданчиках.
Зміни, що йдуть мають навести лад у забудові міст нашої держави. Одним із важливих нововведень є запровадження так званих ліній.
Для обмеження висотності запроваджуються «блакитні» лінії. Сподіваюся, що завдяки цьому у нас не будуть з’являтися будинки, що значно височіють над іншими. Це і естетика, і безпека і комфорт.
Щодо забудови у парків, скверів та будь-яких зелених зон приймаються «зелені» ліній. Сподіваюся це унеможливить ситуації при яких активісти та мешканці мікрорайонів блокували будівельні майданчики, які з’являлися у зелених зонах.
А для безпеки проживання та для якнайшвидшого усунення надзвичайних ситуацій будуть «жовті» лінії.
Якщо від’їхати від Києва на відстань близько 50 км, то серед сіл можна побачити поодинокі п’ятиповерхівки, які безглуздо виглядають на фоні одно- та двоповерхових приватних будинків. Відтепер усі міські та сільські населені пункти будуть мати обмеження щодо висотності. А саме, в селах, з населенням до 1 тис. жителів, дозволено будувати лише садибні будинки. У селах, з населенням більше ніж 1 тис. жителів – до 4 поверхів. СМТ (селища міського типу) - 5 поверхів. Міста з населенням менш ніж 50 тис. жителів - 9 поверхів, з населенням від 50 до 100 тис. –16 поверхів. Якщо місто складає більш ніж 100 тис. мешканців, максимум поверхів згідно документації з просторового планування.
Питання благоустрою завжди гостро стоїть не тільки для мешканців новобудов, а й для жителів сусідніх будинків, адже нова будова це зникла вільна ділянка та унеможливлення користування нею. Відтепер при проектуванні будинку вижим за 11 поверхів – 70% ділянки має бути запроектовано під зони відпочинку, дитячі та/чи спортивні майданчики.
Щільність забудови теж є важливим фактором не тільки комфорту проживання, а й безпеки. Віднині на 1 гектар забудови можна розмістити 150-450 чоловік. А при деяких умовах – до 540 чол./га.
Усі ці корисні нововведення будуть приносити користь людям лише при умові іх дотримання. Адже ми часто бачимо, що за недотримання навіть законів винні не несуть покарання, або покарання є таким, що порушувати вигідно, а передбачені штрафи смішні та не впливають на фінансовий стан порушника. То можливо прийшов час і для того, щоб удосконалити законодавство у частині виявлення порушень на початкових стадіях будівництва та відпрацювати механізми попередження незаконних забудов?
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13422
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12928
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5170
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4529
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4381