Про які теми краще не писати в соцмережах
Бо це може коштувати репутації не лише вам, але і вашому роботодавцю.
У часи соцмереж приватності не існує. Немає ніяких постів «для друзів», «особистої думки, яку не поділяє компанія», «окремої особистої сторінки». Попри видимість свободи самовираження, соцмережі таким чином накладають численні обмеження, про що «можна» і «не можна» говорити, писати, «лайкати», коментувати чи перепощувати. Спробував зібрати в одному місці основні «дражливі» теми.
«Натхненням» для цієї підбірки стала історія кількатижневої давнини про маркетолога і його висловлювання щодо українців. З одного боку, висловлювання є дійсно неприємними, і, ймовірно, навіть неприйнятними для багатьох. Проте технічно обурення викликала не наявність тієї чи іншої точки зору у людини - а, по-перше, публічний формат її висловлення, по-друге, причетність цієї людини до великої групи брендів, якій теж довелось реагувати на кризу.
В обговореннях цього кейсу неодноразово зустрічалась теза про суспільну цензуру (концентровано звучить приблизно так: «тепер уже й висловитися у себе на сторінці не можна, бо заклюють»). Втім, хочеться нам цього чи ні, є певний перелік тем, про «неправильне» ставлення до яких (відносно «мейнстріму» чи «прогресивної спільноти») зазвичай краще просто промовчати. Аби не створювати проблем ані собі, ані роботодавцеві, ані близьким людям. Особливо, якщо ви є співробітником / партнером / контрагентом державного органу, великої корпорації, або просто публічна особа чи лідер думок для будь-якої, нехай і нечисленної групи людей. Так само це стосується і ваших родичів, через яких вас можуть ідентифікувати.
Перша група «заборон» очевидно стосується питання Росії. Війна, російські товари, російські виконавці, подорожі до Росії, співпраця з росіянами - своє позитивне ставлення до цього краще тримати при собі. У розвиток - краще також мовчати про свою думку щодо будь-яких міжнаціональних конфліктів (турки-вірмени, євреї-араби, вірмени-азербайджанці, турки-греки на Кіпрі тощо), історичних подій (невизнання деяких, наприклад, Холокосту, є кримінально караним в окремих країнах, так само це стосується і Голодомору в Україні).
У разі, якщо ви відноситесь до публічно-«вразливої» категорії діячів, які перетинаються із «прогресивною спільнотою», варто також утриматися від висловлення своєї думки про:
- негативне ставлення до ЛГБТК+;
- підтримку нацистської, соціалістичної чи комуністичної ідеології, підтримку націоналістичних організацій;
- нелюбов до будь-якої нації, наприклад, євреїв чи чеченців;
- антивакцинаторський погляд на світ або сегрегацію людей за типом вакцини, яку їм вдалось отримати;
- працюючу гомеопатію, віру в астрологію;
- підтримку певної політичної сили, уряду, підтримку реформ і «реформ», тему «зовнішнього управління» державою, негативне ставлення до іноземних «реформаторських десантів», діяльності квазіорганів типу Офісу простих рішень Саакашвілі;
- позитивне ставлення до авторитарних / недемократичних держав (Китай, Білорусь, Туркменистан, Північна Корея, Куба тощо);
- сім’ю та стосунки (чайлдфрі, яжемать, батьки і діти, виховання дітей в неповних сім’ях, сексуальні і просто стосунки між людьми);
- підтримку будь-яких забудовників;
- негативне ставлення до класу «активістів»;
- «менталітет» села проти «менталітету» міста;
- підтримку банків, критику націоналізації Приватбанку;
- захоплення форексом, криптовалютами, b2b jewelry та іншими типами «легкого заробітку»;
- захоплення мисливством із відповідними трофеями, тваринами в цирку, дельфінаріями або хутровими виробами.
Серед інших ризикованих тем, які не варто виставляти на публічний огляд, аби не зазнати репутаційних втрат і не отримати свою дозу осуду - перелік вподобаних телеканалів, інших ЗМІ; «надихаючі спікери» з теми «успішного успіху», особистого зростання та «тренінги з приваблення грошей». Дуже легко стати на тонку кригу у тематиці релігії, заробітків і сплати податків, мікрокредитування, тютюнопаління (та альтернативних «сигарет»), алкоголю, легалізації чи вживання легких наркотиків.
Звичайно ж, перелік з одного боку, гіперболізований, фарби згущено. Бо на перший погляд здається, що з таким підходом треба видаляти всі профілі всіх працівників великих компаній або функціонерів політичних партій в соцмережах або примусити їх повністю відмовитися від своїх думок і переконань. Що нереально ані з точки зору етики, ані з точки зору контролю реалізації. Простий вихід - запровадження правил і стандартів ведення соцмереж, під якими працівники будуть підписуватися і виконання яких стане частиною їхніх посадових обов’язків. Це попахує цензурою з боку працедавця, але наявність успішного досвіду такого регулювання в міжнародних компаніях свідчить про ефективність підходу.
Більш складний шлях - одразу брати на роботу людей не лише за професійними якостями, але й за переліком цінностей, які мають збігатися із «чек-листом» власника (не обов’язково в ньому будуть всі теми з перелічених вище). Це складніше, бо є ризик втратити / не взяти на роботу реального професіонала. Але це виглядає як набагато більш продумана проактивна робота із запобігання репутаційним кризам, яка повинна провадитися на постійній основі, а не коли пожежа давно палає.
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32537
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 14504
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
11435
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 9485
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5806