Медіація. Чи готові сторони конфлікту самостійно приймати рішення?
Один з головних принципів медіації - принцип власної відповідальності сторін конфлікту за прийняте рішення. Але наскільки готові учасники приймати рішення самостійно, розглянемо у даній публікації.
Фахівці у сфері медіації знають важливість принципів медіації, які забезпечують ефективність проведення всієї процедури. Нагадаємо, що основними принципами медіаційної процедури є: добровільність, конфіденційність, рівність усіх учасників; нейтральність, незалежність та неупередеженість медіатора, самовизначення сторін.
Медіація є особливим видом переговорів. В чому ж особливість?
По-перше, в медіації обов'язково бере участь медіатор (посередник).
По-друге, медіація, на відміну від звичайних переговорів, рухається за певним сценарієм. Тобто, це не хаотичний рух, а певний алгоритм дій. Вітчизняні та зарубіжні медіатори такий алгоритм дій називають стадії (фази, етапи) медіації.
Як видно з наведеного, в медіації беруть участь, як правило, учасники конфлікту (сторони) та медіатор. І тут є необхідність визначити ключові функції учасників. Медіатор (посередник) має свою зону відповідальності - процедура (процес). Медіатор рухає перегвори від одніє стадії до іншої. Робить це гнучко: зупиняється, де це потрібно; повертається до попередньої стадії, якщо розуміє, що щось недопрацьовано.
А сторони конфлікту (спору) відповідають за зміст: що потрібно обговорити; які рішення будуть прийняті.
Самовизначення. Ч.2 ст.8 Проекту Закону «Про медіацію» регламентує, що сторони медіації самостійно визначають перелік питань, що обговорюються, варіанти врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації, строки та способи її виконання, інші питання щодо конфлікту (спору) та проведення медіації.
Все ніби зрозуміло… Однак, чи готові сторони брати на себе відповідальність та приймати самостійно рішення?
Неодноразово бачила, як медіатори-початківці на початку зустрічі зі сторонами говорять: «Я не суддя… Я не приймаю рішення… Ви самі все вирішуєте… Я не надаю ніяких порад…». І тут, часто-густо, сторони конфлікту починають ще більше напружуватись: «А чому тоді ми прийшли до вас? Що Ви будете робити?...».
Досвід проведення медіації показує, що на початку сторони не готові до слів медіатора: «Я не приймаю рішення…». Однак, це не означає, що сторони неспроможні приймати рішення.
Запитайте у сторін, як вони хотіли б провести переговори? Що потрібно обговорити? Які питання є для них найважливішими? Де буде зручно проводити зустрічі? Скільки часу вони мають на зустріч?... Сторони конфлікту, включаючись і відповідаючи на поставлені питання вже беруть на себе відповідальність за дотримання тих правил, які й самі встановлюють; за зміст того, що буде обговорюватися.
І лише в процесі обговорення, визначення інтересів і потреб, сторони починають самостійно бачити шляхи його вирішення, які дозволять усім видихнути з полегшенням.
Кожна людина щодня приймає сотню, а то й тисячу рішень: від того, що з’їсти на сніданок, яким транспортом доїхати на роботу, куди поїхати на відпочинок, до того, де і ким працювати, яке купити авто тощо.
Звісно, є питання, за вирішення яких людина підсвідомо намагається перекласти відповідальність на інших. Уявіть, що вам запропонували дві різні посади, ви вагаєтесь щодо того, на яку з них погодитись. І починаєте телефонувати близьким, друзям, знайомим і запитувати у них, що вам робити. Так-так… Це і є переадресація відповідальності.
А якщо люди знаходяться в конфлікті… Стан напружений, дратівливий, емоції вирують. В голові прокручуються негативні моменти, які не тільки пов’язані з цим конфліктом. І в цей самий момент, коли звернулися до медіатора за допомогою, він (медіатор) каже: «Ви самостійно маєте прийняти рішення…».
Медіатор має надати можливість сторонам емоційно розвантажитись, перейти до конструктивного діалогу, який спонукатиме сторін до пошуку найкращих варіантів рішень.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 480
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28543
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19190
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
13241
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12826
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10796