Вимоги до медіатора. Що передбачено в новому законопроекті?

05 липня 2019 року до ВРУ подано новий законопроект "Про діяльність у сфері медіації". Які вимоги передбачені до медіатора?

За останні 10 років в Україні неодноразово піднімалося питання щодо законодавчого регулювання медіації як позасудового способу врегулювання конфліктів (спорів). До Верховної Ради України вже було подано не один законопроект. 28 лютого 2019 року ВРУ відхилила законопроект "Про медіацію" №3665, який розглядався у другому читанні. Не будемо вдаватись до міркувань щодо причин такого відхилення, лише звернемо увагу, що 05 липня 2019 року народним депутатом Ю.Мірошніченком подано новий законопроект, який має й іншу назву - "Про діяльність у сфері медіації" (Далі - Законопроект).

Багато положень нового законопроекту потребують детального вивчення і аналізу. І на особливу увагу заслуговують питання щодо вимог до майбутнього медіатора.

Медіатор - спеціально підготовлений посередник.

В ст. 1 Законопроекту визначено, що медіатор – спеціально підготовлений посередник, який сприяє сторонам конфлікту (спору) в його врегулюванні шляхом структурованого переговорного процесу.

Які вимоги висуваються до особи, яка бажає стати медіатором?

Вимоги визначені в ст.10 Законопроекту і до них відносяться:

1. Медіатором може бути фізична особа. Таким чином, можна стверджувати, що згідно Законопроекту статус медіатора може отримати громадянин України, іноземець та особа без громадянства.

2. Вік - 30 років. Якщо припустити, що людина вступила до вищого навчального закладу в 17 років, то вже в 23 роки вона закінчить виш і отримає диплом магістра. А що далі? Ще 7 років чекати, аби стати медіатором? Не зрозуміло, чому саме з 30 років можна стати медіатором...

Звернемося до досвіду деяких зарубіжних країн. Зокрема в законах про медіацію Словацької Республіки та Республіки Білорусь взагалі не встановлено вимог щодо віку майбутнього медіатора. В ст.9 Закону Киргизької Республіки "Про медіацію" визначено вік - з 25 років. 

В Казахстані виокремлено професійну та непрофесійну медіаційну діяльність. При цьому професійним медіатором може бути особа, яка досягла 25 років, а непрофесійним медіатором - 40 років.

В законодавстві Молодови визначено, що медіатором може бути особа, яка має повну дієздатність (18 років).

Варто звернути увагу, що в новому законопроекті не визначено вимог щодо хоч якогось стажу роботи для отримання статусу медіатора. 

3. Наявність вищої освіти. Наявність вищої освіти в майбутнього медіатора передбачена практично в усіх зарубіжних країнах. І тут варто звернути увагу, що не визначено ні в Законопроектах №3665 та №10425, ні в інших державах вимог щодо конкретного переліку спеціальностей, за якими потрібно отримати вищу освіту. Тобто, це може бути і вища медична освіта, і вища технічна освіта, і вища мистецька освіта тощо. 

До речі, часто від людей можна почути: "А, медіатор - це адвокат...", або "Медіатор - це психолог". То ж варто розставити акценти:  адвокат і психолог можуть бути медіаторами, але це не тотожні професії і функції вони виконують різні.

4. Проходження спеціальної підготовки. 

Знову ж таки звернемося до нового Законопроекту "Про діяльність у сфері медіації", в якому визначено, що спеціальну підготовку потрібно пройти у Всеукраїнській школі медіаторів або в інших акредитованих Радою медіаторів України закладах в Україні чи за її межами. 

Привертає увагу той факт, що не має чіткого визначення обсягу навчальних (академічних) годин та/або кредитів цієї спеціальної підготовки. Чи це буде передбачено підзаконними нормативно-правовими актами, чи це питання буде вирішувати майбутня Всеукраїнська школа медіаторів?

На даний час в Україні здійснюють свою діяльність багато медіаторів, які пройшли навчання за кордоном - в Німеччині, Польщі, Великобританії, Словакії тощо. У зв'язку з цим виникає питання щодо формулювання в законопроекті, які заклади можуть здійснювати підготовку медіаторів: "інші акредитовані Радою медіаторів України заклади в Україні чи за її межами". Чи означає це формулювання, що заклади, які надають послуги з підготовки медіаторів в Німеччині, Великобританії, Польщі, Словакії і т.д. мають бути акредитованими Радою медіаторів України? Чи будуть визнаватися мабутньою Радою медіаторів України сертифікати, видані іноземним закладом, який не акредитований в Україні?