Природа енергії у правовідносинах: back to the drawing board
Що ж із правової точки зору являє собою енергія, і чому це важливо?
У сучасних економічних реаліях, яким властиве постійне бажане зростання темпів розвитку, іноді важливо зупинитись і поміркувати про природу речей, навколо яких ми будуємо наше життя.
Що ж із правової точки зору являє собою енергія, і чому це важливо? Певне стандартизоване розуміння енергії в правових відносинах має значення для телеології (уявленні про цілі) у соціально-економічному моделюванні та підвищення загально рівня дискусії навколо одного з найважливіших секторів економіки.
Перш ніж починати відповідати, треба нагадати, що у даному випадку безпосередньо енергія відрізняється від енергоносіїв, статус яких більш зрозумілий.
Коротка версія відповіді – це товар. Це підтверджується, наприклад, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими у 2018 р. Згідно з ними, «електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу».
Таке визначення викликано тим, що в українській правовій системі досить складно віднести енергію до певної категорії, на яку може бути розповсюджено режим права власності. Адже в українському законодавстві термін «товар» широко вживаний, але не визначений чітко. Це навіть може викликати питання – чи може товар взагалі бути об’єктом права власності у цивільних відносинах. Напевно, може, через те, що певні речі (як вид майна) визначені як товар, наприклад, у Митному кодексі України (п.36 ст.1) та Податковому кодексі України (ст. 14.1.202 говорить про цивільно-правові угоди, зокрема договір купівлі-продажу, а ст. 655 Цивільного Кодексу України прямо використовує слова «майно» та «товар» як синонімічні).
Коротка відповідь, на жаль, не дає інсайту щодо природи такого статусу енергії у законодавстві. Існує ще довга відповідь. Точніше, два її варіанти.
У першому варіанті українська наука цивільного права відповідає, що енергія – це особлива безтілесна річ, тому режим права власності на неї може бути встановлений лише частково. Такий підхід, звісно, потребує більш детального визначення та обґрунтування правового режиму майнових прав, зокрема моменту їхнього переходу між сторонами договору енергопостачання, та можливостей реалізації таких прав. До того ж, ЦК України не визнає існування «безтілесних» речей. Неможливо також наділити енергію як річ певними якостями, наприклад визнати її рухомою (бо вона не переміщується «вільно» у просторі), не можна визнати подільною чи неподільною через те, що момент виробництва та споживання енергії співпадають.
Другий варіант презентовано дослідником із Росії, але він також може відповісти на поставлене запитання. Тут міститься попередження про те, що визнання енергії товаром – не універсальне рішення, а імплементація такого підходу може бути невдалою для усіх явищ, що ми можемо потенційно визнати «безтілесними» речами. Тому, на його думку, енергію має потрібно визнавати річчю через юридичну фікцію, тобто енергія має мати статус речі у досить обмеженому колі релевантних відносин. Використовуючи цей підхід, треба також аргументувати, у яких саме відносинах набуття енергією правового статусу речі є обґрунтованим.
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов вчора о 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин вчора о 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак вчора о 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова вчора о 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін 14.01.2025 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак 14.01.2025 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 14.01.2025 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 14.01.2025 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау 13.01.2025 11:48
- Про пенсії і справедливісь 501
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 334
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 163
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 153
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 114
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4394
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 4332
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 3236
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 2398
-
В Україні тестують німецький перехоплювач "шахедів". На що він здатен
Технології 2252