Ким повинна бути держава для бізнесу? Партнером чи супротивником?
Звичайно партнером, бо загальний розвиток країни залежить від спільної взаємодії усіх гравців ринку. Працюючі у війну компанії дають змогу економіці виживати та наповнювати держбюджет. І держава, як зацікавлена сторона у збільшенні надходжень, повинна мислити стратегічно і довгостроково, а не з метою короткострокового і швидкого наповнення бюджету. Бо концепція “тут і зараз” може виявитися крихкою, пояснюю чому.
Наповнення державного бюджету відбувається за рахунок сплати податків. Це основний напрям впливу на підтримку економіки, проте не єдиний. Наприклад, динамічний розвиток гемблінгу в Україні спонукає до розвитку суміжних сфер: реклама та маркетинг, IT, розробка та безпека персональних даних, консалтинг, юридичні послуги, рекрутинг тощо. Будь-який бізнес — це окрема економічна система.
Наразі кожна з таких систем відчуває тиск: до небезпеки обстрілів додались проблеми з інфраструктурою. Коли крім цього створюються складні податкові умови, всі ланки економічної системи руйнуються: надходження в держбюджет зменшуються, скорочуються робочі місця, суміжні галузі не фінансуються. Тобто масштаб шкоди більший, ніж здається на перший погляд.
Що я маю на увазі, коли кажу про складні податкові умови. Восени 2022 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №8079 щодо заборони гральному бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування. Фактично, гіпотетичний закон на основі цього законопроєкту змусить організаторів азартних ігор сплачувати податки довоєнного зразка. При цьому, звичайно, неможливо сказати, що за 10 місяців війни бізнеси змогли повернути довоєнні показники. Зараз законопроєкт активно обговорюють, вносять поправки. Можливість того, що закон вступить в силу висока і цей фактор впливатиме на бізнес негативно.
На перший погляд може здатися, що більша відсоткова ставка — більша кількість податків і економіка в плюсі. Але це у випадку короткострокової стратегії, тобто, якщо нам потрібно наповнити бюджет тут і зараз і не важливо, що чекає на нас в майбутньому. У довгостроковій стратегії підтримки економіки скасування спрощеної системи оподаткування нашкодить і бізнесу і державі. Адже умови сплати податків спричинять скорочення бюджетів на рекламу і маркетинг, скорочення персоналу, а в деяких випадках і закриття бізнесів через фінансову неспроможність.
З початком війни на перший план вийшло питання виживання, а для уряду, крім надважливих питань безпеки та озброєння, додалася проблема з внутрішньо-переміщеними особами, допомогою вразливим категоріям громадян та безробітним. Не всі підприємства та бізнеси змогли продовжити функціонувати та утримувати повний штат співробітників. З точки зору держави, бізнеси що закрилися, це подвійна проблема: відсутність податків і зростання безробіття. Якщо закон набуде чинності, проблеми безробіття через більшу кількість зачинених підприємств в країні наберуть ще більшого масштабу.
Крім очевидних аспектів фінансового впливу працюючого у війну бізнесу, маємо ще декілька. Іншим напрямом витрат бізнесу стали донати та благодійність: фінансування фондів, колаборації з фандрейзинговими платформами, спонсорство та самостійна закупівля всього необхідного ЗСУ. Наприклад, тільки членами UGC з початку війни було надано благодійної допомоги на 400 млн грн. Враховуючи відсутність впевненості у тому, які збитки ще можуть чекати попереду, організатори азартних ігор продовжують робити необхідні кроки для підтримки економічної спроможності країни.
Збитки, які понесли підприємства доведеться надолужувати ще не один рік. А працювати над показниками ефективності доводиться вже зараз у нестабільних умовах. Так, наприклад, за даними UGC з початку російського вторгнення онлайн-трафік ринку розваг впав на 80%.
Весною 2022 року український уряд більш-менш пішов назустріч гемблінг-індустрії. В середині квітня парламент дозволив перейти на спрощену систему оподаткування ряду підприємств, серед яких були і організатори азартних ігор. Закони №2115–IX і №2118-IX, прийняті Верховною Радою, послабили вимоги до бізнесу щодо перевірок, а також визначили особливості подання звітності на період воєнного часу. Спрощена система давала можливість сплачувати 2 % від прибутку замість 5%.Такі дії уряду, хоч і не гарантували компаніям можливість вийти на довоєнні показники прибутковості, проте пом’якшили умови існування та дозволили триматись на плаву. Це допомогло українській гемблінг-індустрії, не дивлячись на свої внутрішні показники, адаптуватися до змін та скоригувати бізнес-процеси так, щоб стабільно сплачувати податки та ліцензії. В деяких випадках компанії сплачували їх наперед задля підтримки держбюджету. А стабільні виплати зарплат співробітникам та створення нових робочих місць відіграли позитивну роль у формуванні економічної стабільності країни.
Нагадаю, що легалізація грального бізнесу в Україні мала на меті крім боротьби з нелегальними операторами, ще й можливість залучати іноземні інвестиції, створювати робочі місця та збільшувати доходи в бюджет, бо надходження в бюджет прямо залежать від об'ємів бізнесу. У 2021 році держава отримала майже 1,7 млрд грн надходжень — тільки за рахунок оплати ліцензій гемблінг-операторів. А У 2021 році кумулятивний економічний ефект від легалізації азартних ігор, за оцінкою експертів, склав понад 30 млрд грн. Тобто імпакт для країни доволі відчутний. Якщо податкові умови для гемблінгу зміняться відповідно законопроєкту, це буде великий крок назад у розвитку економіки всієї країни.
Підсумовуючи, висловлю надію на слушне та зважене рішення народних обранців щодо співпраці державного сектору з українським бізнесом. Та додам, що державі необхідно комплексно підходити до питання підтримки ринку гемблінгу.
Це в свою чергу надасть можливість гральному бізнесу нести відповідальність перед нею, підкріплену не тільки подякою, а конкретними діями:
- Нові робочі місця. Зниження рівня безробітних та підвищення рівня платоспроможного населення.
- Своєчасна сплата податків та ліцензій.
- Розвиток суміжних бізнес-сфер.
- Благодійність. Вона буде існувати за будь-яких обставин, проте сприятливі умови бізнесу гарантують можливість збільшувати допомогу армії та фондам.
- Можливість комунікаційного впливу на залучення міжнародних інвесторів, організацій та діячів, як для розвитку економічного сектору так і задля дій, націлених на перемогу за кращу оборонну спроможність держави в майбутньому.
