Субсидії: багато питань, мало відповідей
Цифри статистики і опитування свідчать, що українці стають біднішими та не мають можливості оплачувати компослуги за існуючими тарифами
Дуже часто доводиться читати думку деяких дописувачів у соцмережах — субсидії українцям не потрібні, потрібні лише достойні зарплати і пенсії, а за таких умов люди готові будуть оплатити житлово-комунальні послуги без допомоги держави. В теорії з цим важко не погодитися, але треба бути реалістами — цього не станеться за рік, два чи навіть п’ять. Економічна ситуація не може змінитися за порухом чарівної палички, а зростання ВПП після коронакризи буде дуже поступовим і тривалим.
В той же час, цифри статистики і опитування свідчать, що українці стають біднішими та, на жаль, не мають можливості у повному обсязі оплачувати спожиті комунальні послуги за тими тарифами, які є. Не кажучи вже про ті, що прогнозуються. За оцінками експертів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН, в Україні рівень бідності серед громадян, які працюють, у минулому 2020 році склав 42,4%. Саме стільки працевлаштованих українців не змогли забезпечити гідне життя собі та своїй родині. Підкреслюю — мова йде про працюючих людей!
Цю невтішну ситуацію підтверджують і оприлюднені Держстатом дані щодо самооцінки домогосподарств України рівня своїх доходів. За даними вибіркового опитування домогосподарств у січні 2021 року, близько 37% українських родин, або майже 6 мільйонів сімей, постійно відмовляють собі в найнеобхіднішому, крім харчування. Ще понад 3% українських родин, або майже 500 тисячам сімей, не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування.
Одним з основних факторів, які мали вкрай негативний вплив на рівень життя українців, стала інфляція. За оцінками незалежних експертів, показник інфляції за підсумками 2021 року складатиме не менше 12%. І найбільше зросла якраз вартість житлово-комунальних послуг - в середньому на 35,5%. Так, зросли ціни на природний газ (+164,5%!), електроенергію (+36,6%), каналізацію (+17,5%), гарячу воду та опалення (+13,9%) та водопостачання (+11%).
Боргова яма
На фоні росту цін і тарифів реальний рівень доходів українців протягом останніх років суттєво знизився, що, природно, призводить до збільшення заборгованості перед постачальниками житлово-комунальних послуг. Зокрема, за останніми даними Держстату, станом на 1 липня 2021 року українці заборгували за спожиті житлово-комунальні послуги астрономічні 66,4 млрд грн, з яких за постачання та розподіл природного газу - 24,7 млрд грн, за постачання теплової енергії та гарячої води - 21,5 млрд грн, за постачання та розподіл електричної енергії - 7,1 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення - 6,4 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком - 5,5 млрд грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів - 1,2 млрд грн.
Варто підкреслити, що показники заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги щороку збільшуються, адже темпи росту тарифів суттєво перевищують динаміку зростання доходів громадян. Можна повернутися в недалеке минуле і порівняти — станом на 1 січня 2016 року сумарна заборгованість громадян за спожиті послуги ЖКГ складала лише 8,8 млрд грн.
Субсидій все менше
Програма житлових субсидій, яку було започатковано ще у 1995 році, є головним механізмом соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.
Починаючи з 2014 року, по мірі значного зростання тарифів та зниження загального рівня доходів громадян, виникала потреба у збільшенні субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, адже самі громадяни не мали змоги повністю їх оплачувати. Так, з 2012 року до 2014 року обсяг асигнувань на субсидії, який щорічно закладався до державного бюджету, коливався від 7,4 млрд грн до 8,9 млрд гривень. Вже у 2015 році державний бюджет передбачав видатки на субсидії обсягом 19,2 млрд грн, а в 2016 році - 48,3 млрд гривень.
Піковими за обсягами видатків на субсидії населенню були 2017 та 2018 роки, коли державний бюджет передбачав видатки на виплату субсидій відповідно 71,1 млрд грн та 73,7 млрд гривень. Починаючи з 2019 року, загальний обсяг видатків на субсидії щорічно зменшувався: 2019 рік - 58 млрд грн, 2020 рік - 37,2 млрд грн та 2021 рік - 35,2 млрд гривень.
З огляду на низький рівень життя українців, в країні достатньо високий рівень охоплення домогосподарств субсидіями. Високий — порівняно з багатими європейськими країнами, але аж ніяк не відносно потреб самих українців. Так, у 2015 році субсидії отримували 5,4 млн домогосподарств, або 35,8% від загальної кількості (15 млн). Вже у 2016 році кількість домогосподарств, які отримували субсидії, зросла до 7,7 млн домогосподарств, що склало 51,1% від загальної їх кількості.
В 2017 році був найвищий показник кількості сімей, які не мали змогу самостійно оплачувати спожиті послуги ЖКГ — 8,8 млн домогосподарств, або 58,8% від загальної кількості. Починаючи з 2018 року, кількість одержувачів субсидій поступово почала знижуватися. У 2018 році субсидії отримували 7,5 млн. домогосподарств, або 50% від загальної кількості (14,9 млн), а в 2019 році — 5,5 млн домогосподарств, або 36,9% від їх загальної кількості.
У 2020 році загальна кількість одержувачів субсидій скоротилася до 2,2 млн. домогосподарств, що склало 15,2% від загальної їх кількості (14,8 млн). Протягом першого півріччя 2021 року загальна кількість одержувачів субсидій збереглася на рівні 2020 року.
Показник надзвичайно великої кількості родин, які самостійно не можуть сплачувати за спожиті послуги ЖКГ, звичайно, свідчить про низький рівень життя українців. За інформацією аудиторів Рахункової палати, у більшості країн Європи показник охоплення громадян субсидіями на оплату послуг ЖКГ не перевищує 10% кількості домогосподарств. А, для прикладу, у Німеччині він становить 1,5%, у Польщі – 2%, у Латвії – 5%.
Але цьогоріч маємо не тільки проблему зниження кількості отримувачів субсидій, а й проблеми з затримкою самих виплат. Адже Мінсоцполітики кошти на виплату субсидій населенню перераховувало несвоєчасно. Так, у липні регіональним департаментам соцзахисту перераховано кошти у сумі 1,1 млрд гривень. Як вказується у повідомленні Міністерства - це належні субсидії, в тому числі за травень. Тобто, кошти перераховані із дуже суттєвою затримкою.
Фактор МВФ
Протягом останніх років вся державна політика у питаннях, пов'язаних із наданням субсидій населенню, переважно формувалась за участі Світового банку та МВФ.
Як приклад, у меморандумі з МВФ 2018 року підписанти з українського боку звітують, що їм вдалося зменшити обсяги виплат субсидій громадянам. Це було зроблено шляхом скорочення соціальних норм в середньому на 11% (включно із скороченням обсягу субсидованого споживання газу з 4,5 куб. м до 4,0 куб. м на один квадратний метр опалювальної площі).
Тобто, Україна взяла зобов'язання перед МВФ за будь-яку ціну зменшувати виплати субсидій громадянам, понижуючи відповідні соціальні норми споживання. Звичайно, був інший шлях зменшення державних витрат на субсидії - це встановлення економічно обґрунтованих тарифів та підвищення загального рівня життя громадян України. Але шлях цей реалізувати набагато складніше, ніж просто урізати відповідні норми споживання.
З метою реалізації зобов'язань перед МВФ та Світовим банком та звуження кола одержувачів субсидій, починаючи з 2018 року, урядом понад 20 разів ухвалювалися рішення та вносилися відповідні зміни до цілого ряду підзаконних актів, які регламентують порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Невже МВФ так зацікавлений в тому, щоб поставити українців на межу виживання, як думають деякі наші співгромадяни? Навряд чи. Він зацікавлений лише в економічній стабільності України і її платоспроможності. Адже кредитна програма потребує виконання з нашого боку. Але ігнорувати цей фактор наразі не вийде, аж поки економічне зростання всередині країни не дасть змогу зменшити залежність від зовнішнього кредитування.
Постанова не вирішує багатьох питань
Останні комплексні зміни, які регламентують порядок надання населенню субсидій, були нещодавно внесені постановою Кабміну №842 від 11 серпня. Скасовано абсурдну норму, і тепер право на одержання субсидій надане громадянам, які купили житло протягом шести місяців після продажу своєї квартири чи будинку, якщо таке житлове приміщення є єдиним у їх власності. Зроблено й інші важливі уточнення щодо отримувачів субсидій, зокрема дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.
Водночас, для сотень тисяч українців питання не вирішене і не вирішується, бо і вирішити його немає де. Раніше всі спірні випадки розглядали відповідні комісії при РДА, зараз же вони ліквідовані разом з самими райдержадміністраціями при переформатуванні і укрупненні районів. Тож незрозуміло, як бути тим українцям, які намагаються довести своє право на субсидію.
Коло отримувачів субсидій звужене, але людей, які їх потребують, значно більше. Як, наприклад, бути тим, хто заборгували за компослуги і втратили через це субсидію, але сталося це не з їх вини, а через те, що на їх підприємствах місяцями не виплачується заробітна плата? А таких випадків дуже багато. Знову ж таки, як бути пенсіонерам, з якими прописана їх працююча повнолітня дитина, яка має заробіток, але не проживає з батьками і не допомагає їм? Якраз подібні випадки і розглядали ліквідовані комісії. Знову ж таки, багато невирішених питань і щодо заробітчан, які працюють за кордоном.
Чого очікувати і вимагати?
Системним кроком для зниження вартості компослуг, де найбільшою проблемою для людей є сплата за газ, міг би стати перегляд методології розрахунку оптової ціни природного газу. Вона повинна враховувати середньозважений показник фактичної собівартості природного газу українського видобутку. За оцінками незалежних експертів, запровадження економічно обґрунтованої оптової ціни на газ дозволить суттєво знизити (до -50%!) роздрібну ціну на газ для населення.
Але чи піде на це уряд? Незважаючи на заклики величезної кількості населення, особливо з тих регіонів, які вважаються нафтогазоносними, відповідної реакції ми не бачимо. Наприклад, мешканці Полтавщини давно і справедливо обурюються, чому вони платять за газ, який видобувається у їхніх же населених пунктах не за відповідною ціною, а за європейською ціною на “реверсний” газ з Європи.
Ми можемо очікувати на цю реформу, і вимагати її в перспективі, але сьогодні першим на порядку денному стоїть якраз питання субсидій і опалювального сезону, який, що називається, вже “на носі”. І тут потрібні швидкі і дієві рішення. З цією метою я неодноразово закликав уряд провести окреме засідання з усього кола питань опалювального сезону.
З урахуванням викладеного, на сьогодні більшість громадян негативно оцінюють дії влади із регулювання тарифної політики. Мабуть, інакше й бути не може. Але тут важливо не шукати винних, а, поки ще не пізно, дати людям можливість пройти цей опалювальний сезон, на 100% включившись у вирішення цих ключових для суспільства питань. Інакше нас знову можуть чекати масові протести і перекриття трас, як це було минулого року.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25102
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21317
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12504
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9591
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8309