Не жорсткі, а справедливі правила державної допомоги
Як ми знаємо, вже зовсім скоро остаточно набуде чинності Закон про державну допомогу суб’єктам господарювання.
Як ми знаємо, вже зовсім скоро остаточно набуде чинності Закон про державну допомогу суб ’ єктам господарювання, який передбачає створення нової системи державної допомоги. Поки що у науковців та практикуючих спеціалістів виникає більше питань (зокрема, у частині з’ясування ступеню впливу на українську економіку нових правил надання державної допомоги), ніж відповідей.
Це відбувається з декількох причин:
- по-перше, застаріле розуміння та сприйняття державної підтримки, яке панує досить тривалий час ще з моменту існування СРСР, не дає можливості повною мірою сприйняти принципово нові знання та підходи, які передбачено у Законі про державну допомогу суб’єктам господарювання (які, до речі, будуть висвітлені найближчим часом у численних підзаконних нормативно-правових актах);
- по-друге, складність полягає у тому, щоб знайти вітчизняних спеціалістів, які будуть спроможними нормативно та технічно забезпечити даний процес.
Звісно, аналізуючи Закон про державну допомогу, привертає увагу ст. 2, яка закріплює принцип недопустимості державної допомоги для економічної конкуренції та ринку. Подібного роду заборона вперше зустрічається в актах вітчизняного законодавства, що регулюють питання державної підтримки у різних сферах господарської діяльності.
В той же час, разом із встановленою Законом забороною, передбачено і перелік не меншої кількості виключень, які можуть не підпадати під дію правил про державну допомогу.
Наприклад, розглянемо сферу послуг загального економічного інтересу. Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону про державну допомогу послуги, що становлять загальний економічний інтерес – це послуги, пов’язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, які не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки. П. 2 ч. 2 ст. 3 вказує, що дія Закону не поширюється на підтримку господарської діяльності пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг .
Поняття послуг регламентовано ст. 14 Договору про функціонування ЄС (далі – ДФЄС), де вказано, що Союз та держави-члени, кожен у межах своїх повноважень повинні дбати про те, щоб підприємства, які надають послуги загального економічного інтересу, функціонували на базі таких принципів і в таких умовах, зокрема, економічного та фінансового характеру, які дозволять їм виконувати свої завдання. Держави-члени на свій розсуд можуть вирішувати, які послуги загального економічного інтересу вони хотіли б розвивати. Типовими є поштові послуги, радіомовлення, освіта та охорона здоров’я.
Фінансування даних підприємств регламентовано ст. 106 ДФЄС. Вона передбачає, що підприємства, на які покладено управління службами загальноекономічного значення, підпорядковуються правилам конкуренції, в таких межах, в яких застосування даних правил не перешкоджає виконанню, юридично або фактично, дорученого їм спеціального завдання.
Можливість використання другого абзацу ст. 106 ДФЄС була відзначена у ряді випадків Європейським Судом. Одним із найважливіших є прецедент Altmark Case, в якому автобусна лінія у Німеччині не була повністю економічно життєздатною, проте керівництво було зацікавлено у продовженні її діяльності. Як наслідок, було надано деяку додаткову допомогу для запуску лінії. Суду було доручено з’ясувати чи мало місце додаткове фінансування у вигляді державної допомоги і якщо відповідь буде позитивною, то слід було встановити допустимість такої допомоги.
Суд встановив, що компенсація за послуги загального економічного інтересу не є державною допомогою. Тим не менше, Суд розробив декілька умов, які всі повинні бути виконані для визначення компенсації як справедливої винагороди (не державної допомоги) за додаткові витрати, пов’язані із суспільними послугами:
1) підприємство повинно бути затребуваним для виконання зобов’язань з обслуговування населення, і ці зобов'язання мають бути чітко визначені;
2) параметри, на підставі яких розраховується компенсація, повинні бути визначені заздалегідь об’єктивним і прозорим способом;
3) компенсація не повинна перевищувати необхідну суму для покриття всіх або частини витрат, понесених у наданні послуг загального економічного інтересу;
4) підприємство, яке надає ці послуги, повинно бути обране шляхом проведення процедури публічних закупівель (тобто, на ринкових умовах). Якщо така процедура не була дотримана, рівень необхідної компенсації визначається на основі аналізу витрат, які є типовими для підприємства.
Таким чином, якщо вищеперелічені умови виконуються, тоді компенсаційні заходи не вважаються державною допомогою. Проте, у випадку недотримання будь-якої умови, компенсація буде вважатися державною допомогою, а отже потребуватиме додержання правил державної допомоги і як наслідок, погодження з боку Антимонопольного комітету України.
Слід зауважити, що перелік послуг загального економічного інтересу буде затверджуватися Кабінетом Міністрів України, однак типовими є:
- громадський транспорт;
- охорона здоров'я;
- соціальні послуги;
- культура;
- поштові послуги;
- суспільне мовлення;
- доступ до Інтернет;
- утилізація відходів тощо.
Отже, вищенаведений широкий перелік послуг свідчить про достатньо масивну частину господарської діяльності, яка не буде підпадати під дію правил державної допомоги за умови дотримання чотирьох критеріїв.
У зв’язку з цим, слід зазначати, що можливі застереження та побоювання щодо адекватного застосування нових європейських норм в сучасних умовах розвитку української економіки не повинні викликати сумнівів щодо їх ефективності.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 95
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21867
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 16019
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13830
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6584
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5995