Реалізація власних інтересів в правовому полі без політики
Реалізація Україною потенціалу угод в рамках СОТ щодо захисту вітчизняного товаровиробника наражається на постійне невдоволення збоку РФ, представники якої усіляко намагаються звести увесь процес до політики, забуваючи про економічну сутність спору – надмі
З 3 січня2016 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівліМінекономрозвитку України вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в РФавтомобілі в розмірі 10,41% – 17,66% терміном на 5 років. Комісія обґрунтовуєрішення про введення мит тим, що уряд РФ надавав своїм виробникам автомобілівсубсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності. В період з2011 р. до першого півріччя 2014 р. ціна імпортованих з РФ автомобілів буланижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і, відповідно,ціна їх продажу на внутрішньому ринку.Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розміркомпенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державнихсубсидій.
В своючергу, російські експерти прокоментували цей захід як черговий політичний крок,не підтверджений жодними економічними розрахунками. Однак, треба запевнити,таке рішення зовсім не має під собою політичного контексту, а приймаєтьсявиключно у відповідності з міжнародними нормами СОТ у разі встановленнянаявності фактів надання державної допомоги як окремому товаровиробнику, так івсій галузі в цілому. Подібне субсидування урядом РФ належить до субсидій, щодають підставу для вжиття заходів відповідно до норм СОТ.
Антисубсидиційне розслідування у відношенні імпортулегкових автомобілів з РФ, Україна почала у вересні 2014 року. Його ініціаторомстала Асоціації автовиробників України (ААУ) «Укравтопром», куди входитьЗапорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ), який в даний час призупиниввиробництво, «Богдан Моторс» (м. Черкаси). У скарзі стверджувалося, щоросійські заводи користуються державними пільгами (субсидії на розробкунауково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, компенсація витрат навиплату відсотків по кредитах, знижок за програмами стимулювання попиту на автомобіліі т.д.).
Нормативне обґрунтування представлено Угодою про субсидіїта компенсаційні заходи. Зокрема, ст. 5 визначає, що жоден з Членів СОТ не можешляхом використання будь-якої субсидії, спричиняти несприятливі наслідки дляінтересів іншого Члена, тобто завдавати істотної шкоди інтересам інших ЧленівСОТ.
Ст. 6 тієї ж Угоди до істотної шкоди як раз відноситьвипадок, коли наслідком надання субсидії є значне заниження ціни товару, наякий надається субсидія, у порівнянні з ціною аналогічного товару іншого Членана тому ж ринку, або ж стримування цін, падіння цін чи втрати обсягів продажуна тому ж ринку.
На національному рівні механізм захисту національноготоваровиробника від субсидованого імпорту з інших країн регламентовано Законом України “Про захистнаціонального товаровиробника від субсидованого імпорту”, де чорним по білому написано,що компенсаційні заходи можутьзастосовуватися щодо субсидованогоімпорту в Україну з метою усунення наслідків субсидії, щобезпосередньо або опосередковано надаєтьсядля виробництва, переробки, транспортування або експорту товару, ввезення якого на митну територіюУкраїни заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Авітчизняний Закон розроблено відповідно до норм та правил СОТ.
Підсумовуючи скажемо, що шанси на заявлене РФ оспорюваннявведення компенсаційного мита на автомобілі шляхом направлення до Генеральної Ради СОТ (Dispute Settlement Body) відповідного звернення та врамках сформованої у майбутньому комісії з розгляду даного спору, майженульові. Тож реально скасувати мито можна буде і у двосторонньому переговорномупорядку між сторонами у разі припинення субсидування РФ автомобілебудівноїпромисловості у зв’язку із зменшенням наявних ресурсів у Держбюджеті РФ тапоглибленням економічно кризи в країні.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24128
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17814
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17452
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14151
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12919