Порошенко, врятувавши Яценюка, видав змову олігархів
Судіть не за словами, а за ділами їхніми...
Що було?
Думаю,що вчора, при розгляді питання відставки уряду найбільше програв… Порошенко.Його нібито публічна жертва – прохання про відставку генпрокурора Шокіна і главиуряду Яценюка, насправді виявилася повним блефом. Ні той, ні інший його кумири постівне покинули. Останній у результаті лише формально міцніше укріпився в своємукріслі: питання про відставку Кабміну тепер можна порушувати наступного разулише на початку сесії нового скликання – орієнтовно 2 вересня. І це було явно реалізовано стараннями главидержави. Позаяк у критичну мить проти відставки уряду проголосували надійніштики П. Порошенка – багатії-жировики фракції БПП парламенту, ті, хто входять до найближчого оточення олігарха-президента –Третьяков, Павелко, Загорій, Демчак, Недава, Козир, Довгий. Усього – двадцять два. Це у порівнянні з попереднім голосуванням за незадовільну роботу Кабміну. До цієї мінусової групи ввійшли також люди Коломойського, Ахметова та Пінчука. Тобто, мінус 53, з яких 22 із БПП. Іцього було достатньо, щоб у вирішальний момент, коли голосувалося питаннявідставки уряду, розігрався драматичний пшик: 247 при першому голосуванні і 194 при другому.
Прощо це свідчить? А лише про те, що насправді відбулася підла змова олігархатупроти обездоленого народу. Ринок прибуткурозподілено, кожен спокійненько відсмоктує своє. Їм зовсім не хочеться, щоб зГрушевського прийшов хтось інший замість Яценюка і починав перерозподілприбутків. Головним гаманцям держави понад усе потрібен статус-кво.
ПаніТимошенко вчора заявила про те, що кожен голос НЕ за відставку уряду оцінювавсяв мільйон доларів США. І можна повірити в таке. Це означає, що на подібне шоу о20:05 вівторка, 16 лютого ц.р., затрачено мінімум 22 млн. доларів, максимум - 50. Значить тим,хто потрусив калиткою вчора нині потрібно відтворити ці гроші. Найстрашніше, щовсе це робиться за рахунок бюджету. Отож дивіться тепер за руками…
Що маємо?
Зовнівсе виглядає так начебто виграв А. Яценюк. І він думає, що все є саме так. Насправдіглава уряду у страшенному програші після кінця грудня 2015 року, коли легковідзвітувавшись (що поробиш, мовляв, війна), міг би спокійно відійти від справ.Зайнятися, наприклад, партбудівництвом. Але АП виявився не гнучким, пластичнимполітиком, а ортодоксальним шматком залізобетону. Повірив у те, що незамінний.
Ви, до речі,помітили, яким менторським тоном, з левітановським металом у голосі виголошуваввін учора свої дивні хвалебні постулати про «здобутки» свого уряду і навіть банальнірепліки. Таке складалося враження, що людину начебто переповнювала нечуванарадість. При страшенній біді, підкреслю, українського народу. Це могло, як менівидається, лише свідчити про одне: пан Яценюк наперед знав результатголосування, повірив у те, що гроші своє зроблять. І тому до нестями, до фанатизмутвердив, що курс уряду «єдиновірний». Що альтернативи його діям на посту прем’єрапросто таки немає. Що він Мойсей для українського народу. Одне слово, пішли вивсі далеко…
Наразісклалася така ситуація, коли завдання-прохання глави держави про відставку невиконано. Вчорашня правляча коаліція (проєвропейська!) почила в Бозі. Діючий Кабмінглибоко ненавидить за його антинародну політику основна частина українськогосуспільства (всі говорять про 70 відсотків недоброзичливців, я думаю, що такихусі 95-96%) і котрий тримається на штиках до нестями згуртованої дивної фракції«Народний фронт» довкола злодійського уряду Яценюка та ще на осколках колишньоїПартії регіонів у парламенті. Крім того, в уряді Яценюка одинадцятьпосланців-міністрів блоку ПП, один від «Батьківщини» (спортсмен!?) та один від «Самопомочі»(міністр хліба та сала). Як тепер їм усім жити? Їм що прищепитися Стокгольмськимсиндромом, себто любов’ю до тепер уже справжнього камікадзе Яценюка? Вступити з ним у захисно-безсвідомий травматичнийпсихологічний зв’язок чи все-таки сподіватися на те що парламент, під опікою П.Порошенка, їх звільнить від диктату прем’єра? Але ж так солодко бути міністрами…
Що буде?
Є не один варіант виходу з цієї патовоїситуації на горищі влади, але не так важливі вони. Всі ходи, які б не робилисяжодним чином не ведуть до покращення ситуації для простих людей: бо нові, щеагресивніші злодії за донецьких і далі успішно залишаються при владі. І це головна біль народу. Крадії тарозтягаї з допомогою олігархів на чолі з П. Порошенком одержали новийкарт-бланш. Для суспільства стало остаточно зрозуміло: влада не здає Яценюка ійого злодійське оточення. Вона зацементувалася в нинішній своїй кримінальнійсуті і готова далі «дерибанити» залишки добра, що залишилося в державі. Тимпаче, що вчора прийнято закон про новий етап приватизації, після якої простійлюдині не буде й де стати на українській землі. Владу не цікавлять питаннястворення нових робочих місць, відміни податків з пенсій, підвищення заробітноїплати і пенсій. Її перш за все цікавить надходження нових траншів від МВФ длятого, щоб поділити їх поміж своїми.
Іншимисловами, народ з цієї афери в парламенті має зрозуміти, що тільки ВІН І ЛИШЕВІН ПЕРСОНАЛЬНО має прибрати цю «урядову малину» Яценюка. Іншого виходу немає.
Думаю, щоситуація буде нагнітатися до квітня. Рішучий штурм станеться у травні. Яценюкав прямому розумінні винесуть з Грушевського. Голод не тітка. Йому ж цього не зрозуміти.
А розбірки золігархами пройдуть дещо пізніше – під завісу літа. Порошенку згадають усе – і зрадув Мінських угодах і шоу з відставкою Яценюка, особливо ж прикриття бандюківЯнуковича з яких не осипалося ні волосинки, ні мільярда вкраденого… Високоснийрік…
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 340
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
27254
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10949
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7123
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7091
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 5891