Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Хоча здавалося б таким взагалі мав би бути насамперед Олексій Навальний. Батько котрого родом з нашого Чорнобиля і я якось навіть чув з уст Навального-старшого, що він народився у хаті, яка стояла за шістсот метрів від того місця, де знаходиться нині пошкоджений четвертий блок атомної станції. Син же ж Олексій виховався в московсько-шовіністичному середовищі, де поняття демократія завжди закінчується там, де розпочинається українське питання.
Боріс Нємцов був глибший і далекоглядніший, ніж модний Навальний, котрий заявляє, що з нинішнім варіантом Криму, мовляв, усе гаразд. Він знаходиться мовбито на своєму місці, у складі Росії, і так, мовляв, надалі й має бути. І в цьому, власне, й полягає куцість, обмеженість Олексія-політика. Шовініст, неприкритий прибічних російської імперії в форматі Росії, України та Білорусії...
Нємцов же ж був фігурою значного вищого польоту. Він був стратегом і аналітиком. Вперше він заявив про це своєю сміливою книгою про злочинність режиму Путіна, виданою до десятиліття беззмінного правління ВладімВладіміровіча. Як нинішньої ночі, стоячи на мосту над розстріляним тілом свого політичного побратима, заявив опозиційний москвич, депутат Держдуми Ілля Пономарьов, в останній розмові Боріс Нємцов заявив йому, що він підготував нову книгу, яка доказує, що Росія регулярними своїми військами бере активну участь у війні в українському Донбасі.
Я не слідчий, не експерт з розслідувань злочинів, але як журналіст добре знаю, що такі дізнання, тим паче, коли вони вже знаходяться на публічному виході до аудиторії, можуть стати причиною знищення автора. Тим паче, що Боріс ніколи не крився зі своїми поглядами. Він був найбільшим захисником інтересів України в публічній московській політиці. Його виступи на українських телеканалах – це фактично позиція кожного з нас, чесних українців, щодо оцінки дій Адольфа Путлєра.
Тому цієї ночі в Москві кремлівські бандити розстріляли Нову Мислячу Росію, яку репрезентував наш добрий друг Боріс Нємцов.
Я думаю, що Нємцова не вберегла і… Україна. Так, так. Не дивуйтеся. Зараз ви все зрозумієте.
Ще 22 грудня 2011 року на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», у статті, озаглавленій «Украинская защита Бориса Немцова», я писав: «Достеменно знаю, що з кінця 2004 року Борис Нємцов не одну сотню разів побував в Україні. І на Майдані частіше за інших іноземних політиків виступав, щиро, мало не з благаннями, мав намір помирити київських «любих друзів» з команди помаранчевих. Як заведений бігав від Ющенка до Тимошенко, і навпаки, намагаючись возз'єднати нитки зв'язків, які розповзалися. Добре розуміючи, чим все це загрожує…»
Іще: «Борис Нємцов в попередній післямайданній українській політиці, це, насамперед, чіткий і конкретний аналітик, коментатор. Його участь у прямих ефірах українських телевізійних каналів, це завжди - ясність думки, гранична відвертість і усвідомленість в майбутніх діях. Він завжди зізнавався в тому, що для нього присутність у прямому телевізійному ефірі була неймовірним щастям, від якого давно відвик. Його рідна Росія такого блага не могла піднести. Тому завжди на таких передачах він розкривався, як глибокий, щирий політик, котрий добре володіє ситуацією в обох державах…»
А тепер головне: я тоді, 22 грудня 2011 року, написав. що, напевне, Боріс Нємцов міг би бути чудовим прем’єр-міністром України. Звісно ж, замінивши на цьому посту товаріща Азірова…
Нині, коли на ключових посадах в українському уряді є представники з усіх куточків світу, Боріс Нємцов, міг би бути зразковим господарником, що він свого часу довів у Нижнєновгородській області і на посту віце-прем’єра Росії. Що ж, українські вожді-правителі, проморгали, упустили. Карайтесь, кайтесь. У тому, що його не стало є й ваша вина…
28.02.2015 05:23
Боріса Нємцова не вберегли... українці. А могли ж...
Він як ніхто з московських політиків знав, розумів Україну і українців. Звозячи замало не з усього світу знавців, які мовбито щось там уміють в реформуванні економіки, а, здається, насправді не здатні ні на що, нинішні українські вожді-правителі геть проіг
Боріс Нємцов серед усієї московської опозиційної еліти був найбільш прагматичним, зваженим і діловим політиком. Щонайкраще посвяченим у те, що насправді відбувається з Росією, Путіним і його оточенням. Він знав ціну акціям «кримнаш» і війні в українському Донбасі. Чудово розумів Україну і українців.Хоча здавалося б таким взагалі мав би бути насамперед Олексій Навальний. Батько котрого родом з нашого Чорнобиля і я якось навіть чув з уст Навального-старшого, що він народився у хаті, яка стояла за шістсот метрів від того місця, де знаходиться нині пошкоджений четвертий блок атомної станції. Син же ж Олексій виховався в московсько-шовіністичному середовищі, де поняття демократія завжди закінчується там, де розпочинається українське питання.
Боріс Нємцов був глибший і далекоглядніший, ніж модний Навальний, котрий заявляє, що з нинішнім варіантом Криму, мовляв, усе гаразд. Він знаходиться мовбито на своєму місці, у складі Росії, і так, мовляв, надалі й має бути. І в цьому, власне, й полягає куцість, обмеженість Олексія-політика. Шовініст, неприкритий прибічних російської імперії в форматі Росії, України та Білорусії...
Нємцов же ж був фігурою значного вищого польоту. Він був стратегом і аналітиком. Вперше він заявив про це своєю сміливою книгою про злочинність режиму Путіна, виданою до десятиліття беззмінного правління ВладімВладіміровіча. Як нинішньої ночі, стоячи на мосту над розстріляним тілом свого політичного побратима, заявив опозиційний москвич, депутат Держдуми Ілля Пономарьов, в останній розмові Боріс Нємцов заявив йому, що він підготував нову книгу, яка доказує, що Росія регулярними своїми військами бере активну участь у війні в українському Донбасі.
Я не слідчий, не експерт з розслідувань злочинів, але як журналіст добре знаю, що такі дізнання, тим паче, коли вони вже знаходяться на публічному виході до аудиторії, можуть стати причиною знищення автора. Тим паче, що Боріс ніколи не крився зі своїми поглядами. Він був найбільшим захисником інтересів України в публічній московській політиці. Його виступи на українських телеканалах – це фактично позиція кожного з нас, чесних українців, щодо оцінки дій Адольфа Путлєра.
Тому цієї ночі в Москві кремлівські бандити розстріляли Нову Мислячу Росію, яку репрезентував наш добрий друг Боріс Нємцов.
Я думаю, що Нємцова не вберегла і… Україна. Так, так. Не дивуйтеся. Зараз ви все зрозумієте.
Ще 22 грудня 2011 року на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», у статті, озаглавленій «Украинская защита Бориса Немцова», я писав: «Достеменно знаю, що з кінця 2004 року Борис Нємцов не одну сотню разів побував в Україні. І на Майдані частіше за інших іноземних політиків виступав, щиро, мало не з благаннями, мав намір помирити київських «любих друзів» з команди помаранчевих. Як заведений бігав від Ющенка до Тимошенко, і навпаки, намагаючись возз'єднати нитки зв'язків, які розповзалися. Добре розуміючи, чим все це загрожує…»
Іще: «Борис Нємцов в попередній післямайданній українській політиці, це, насамперед, чіткий і конкретний аналітик, коментатор. Його участь у прямих ефірах українських телевізійних каналів, це завжди - ясність думки, гранична відвертість і усвідомленість в майбутніх діях. Він завжди зізнавався в тому, що для нього присутність у прямому телевізійному ефірі була неймовірним щастям, від якого давно відвик. Його рідна Росія такого блага не могла піднести. Тому завжди на таких передачах він розкривався, як глибокий, щирий політик, котрий добре володіє ситуацією в обох державах…»
А тепер головне: я тоді, 22 грудня 2011 року, написав. що, напевне, Боріс Нємцов міг би бути чудовим прем’єр-міністром України. Звісно ж, замінивши на цьому посту товаріща Азірова…
Нині, коли на ключових посадах в українському уряді є представники з усіх куточків світу, Боріс Нємцов, міг би бути зразковим господарником, що він свого часу довів у Нижнєновгородській області і на посту віце-прем’єра Росії. Що ж, українські вожді-правителі, проморгали, упустили. Карайтесь, кайтесь. У тому, що його не стало є й ваша вина…
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
Топ за тиждень
Популярне
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24454
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10615
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9237
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5577
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4068
Контакти
E-mail: [email protected]