Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Йдеться про проект Закону № 0054 від 07.11.2013 про ратифікацію Гарантійної угоди (Україна: Комплексна (Зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ця Угода передбачає надання НАЕК «Енергоатом» - компанії-оператору усіх атомних електростанцій України кредиту у розмірі 300 мільйонів євро під державні гарантії. Згідно з текстом Гарантійної Угоди тариф на атомну електроенергію повинен підтримуватися на рівні достатньому, «щоб позичальник міг своєчасно виконувати всі свої зобов’язання за Угодою». Проте у супровідних документах відсутнє визначення «достатнього рівня» тарифу.
Якщо зважити на те, що «Енергоатом» постійно заявляє про нестачу наявного тарифу, зокрема на виконання заходів із підвищення безпеки, то не важко передбачити, що його ріст неминучий. Тому скільки потім за це доведеться заплатити населенню, документ не пояснює.
Крім того, до 2020 року закінчується проектний строк роботи дев’яти з тринадцяти енергоблоків українських атомних електростанцій і частина з них можуть бути виведені з експлуатації з міркувань безпеки.
Я вважаю, що фінансові зобов’язання за Угодою можуть стати фактором тиску на регулятора (Держатомрегулювання України) у прийнятті рішень про можливість подальшої роботи старих атомних енергоблоків. А це недопустимо, коли йдеться про ядерну безпеку.
03.01.2014 17:12
Депутатів змушують ратифікувати кредит не знаючи умов
У ВРУ пропонують голосувати за надання державних гарантій по кредиту у сумі понад 3 млрд. грн. для атомників. При цьому проект позбавлений опису фінансового підґрунтя.
У ВРУ пропонують голосувати за надання державних гарантій по кредиту у сумі понад 3 млрд. грн. для атомників. При цьому проект позбавлений опису фінансового підґрунтя.Йдеться про проект Закону № 0054 від 07.11.2013 про ратифікацію Гарантійної угоди (Україна: Комплексна (Зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ця Угода передбачає надання НАЕК «Енергоатом» - компанії-оператору усіх атомних електростанцій України кредиту у розмірі 300 мільйонів євро під державні гарантії. Згідно з текстом Гарантійної Угоди тариф на атомну електроенергію повинен підтримуватися на рівні достатньому, «щоб позичальник міг своєчасно виконувати всі свої зобов’язання за Угодою». Проте у супровідних документах відсутнє визначення «достатнього рівня» тарифу.
Якщо зважити на те, що «Енергоатом» постійно заявляє про нестачу наявного тарифу, зокрема на виконання заходів із підвищення безпеки, то не важко передбачити, що його ріст неминучий. Тому скільки потім за це доведеться заплатити населенню, документ не пояснює.
Крім того, до 2020 року закінчується проектний строк роботи дев’яти з тринадцяти енергоблоків українських атомних електростанцій і частина з них можуть бути виведені з експлуатації з міркувань безпеки.
Я вважаю, що фінансові зобов’язання за Угодою можуть стати фактором тиску на регулятора (Держатомрегулювання України) у прийнятті рішень про можливість подальшої роботи старих атомних енергоблоків. А це недопустимо, коли йдеться про ядерну безпеку.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 690
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 578
- Реформа "турботи" 177
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 82
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35641
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11520
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10792
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9943
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5740
Контакти
E-mail: [email protected]