Шляхи вирішення міграції українського інтелекту. Ключові аспекти
Серед великої кількості гострих проблемних питань, шо сьогодні постають перед Україною, з точки зору майбутнього найгострішим є питання міграції людського потенціалу.
Проблема міграційного відтоку економічно активного населення це не міф, а соціально-економічне явище, що впливає на розвиток України. Проблема трудової міграції спостерігалась в Україні ще задовго до сучасної війни, після першого нападу Росії на Україну у 2014 році. Адже причина такого явища полягала не тільки у пошуку більш високооплачуваної роботи, а й у пошуках безпечнішого місця, кращої освіти, медицини, інфраструктури, кращих умов життя в цілому.
Ключ до успіху України лежить у площині людського потенціалу, що пов'язаний із розумінням його роботи в майбутньому. Усвідомлення ключових тенденцій роботи майбутнього й актуальних навичок, прогнозів щодо ринку праці може стати основою у процесі відбудови післявоєнної країни.
Для цього мають бути залучені міжнародні експерти та організації, які власною експертизою впровадження дієвих реформ зможуть в найкоротші терміни реанімувати проблему відтоку людського капіталу. В першу чергу, варто заохочувати українців підвищувати якість надання послуг за рахунок використання місцевих знань та заохотити людей повертатися до місць, де вони жили до війни.
Основні напрями роботи в реформі міграційного відтоку:
Відбудова міст. Архітектурна палата Національної спілки архітекторів України створила штаб, де працює над відновленням міст та громад. Нова українська архітектура повинна мати нові сенси на основі принципів: взаємодії, спільнотворення, підтримки та оборони. Архітекторам, інженерам, проєктувальникам, виробникам та постачальникам будівельних матеріалів, які готові до співпраці пропонують приєднатись до ініціативи.
Освіта. Європейські освітні програми потрібно розширити, щоб надати більше можливостей українцям навчатися за кордоном, а після навчання вони матимуть можливість свої знання та досвід впроваджувати вже в Україні. Окрім того, потрібно розвивати тісну співпрацю з іноземними університетами та центрами розробок. Це необхідно для підвищення якості викладачів та адміністративного персоналу українських університетів, реалізації глобалізації української освіти, та припливу знань (як приклад, студент чи вчений живу у Польщі, але працює над українськими проєктами в українських університетах).
Створення робочих місць. У сучасному стані дуже складно створити умови, які гарантовано призведуть до виникнення робочих місць у довгостроковій перспективі. Можливим рішенням буде підтримка сфер економіки, де дії людини практично неможливо замінити штучним інтелектом. Це призведе до зміни підходів концепції робочого місця, коли замість роботи людина займатиметься реалізацією свого творчого потенціалу. Для прикладу, дизайнери та креативний кластер українського суспільства. Все це буде стимулом для молодого покоління розвивати свої таланти на Батьківщині.
Економіка знань. Український соціум будує «економіку знань» де завгодно, але не в Україні. І це не вина компаній чи громадян: вони роблять це там, де є реальний запит на їх інтелект та знання, грубо кажучи де є робота. Роблячи світ навколо кращим, українські розробники або обмежуються номінальним фізичним розташуванням в Україні, або взагалі залишають країну.
Підводячи підсумок, варто зазначити, що основний об’єкт уваги держави в напряму повернення людського потенціалу назад в Україну – це м’яко, цілеспрямовано та інноваційно створювати в країні в різних сферах життєдіяльності умови, що спонукали б громадян та бізнес замість звичних традиційних умов існування, до політики реалізації та заохочення ініціатив на місцях та на рівні держави. Завдяки таким рішенням, ми зможемо в найближчі роки не тільки зупинити відтік людського потенціалу, але й запрошувати в Україну уми з Європи, Азії та Америки.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24913
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10740
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9369
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5587
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4096