Шляхи вирішення міграції українського інтелекту. Ключові аспекти
Серед великої кількості гострих проблемних питань, шо сьогодні постають перед Україною, з точки зору майбутнього найгострішим є питання міграції людського потенціалу.
Проблема міграційного відтоку економічно активного населення це не міф, а соціально-економічне явище, що впливає на розвиток України. Проблема трудової міграції спостерігалась в Україні ще задовго до сучасної війни, після першого нападу Росії на Україну у 2014 році. Адже причина такого явища полягала не тільки у пошуку більш високооплачуваної роботи, а й у пошуках безпечнішого місця, кращої освіти, медицини, інфраструктури, кращих умов життя в цілому.
Ключ до успіху України лежить у площині людського потенціалу, що пов'язаний із розумінням його роботи в майбутньому. Усвідомлення ключових тенденцій роботи майбутнього й актуальних навичок, прогнозів щодо ринку праці може стати основою у процесі відбудови післявоєнної країни.
Для цього мають бути залучені міжнародні експерти та організації, які власною експертизою впровадження дієвих реформ зможуть в найкоротші терміни реанімувати проблему відтоку людського капіталу. В першу чергу, варто заохочувати українців підвищувати якість надання послуг за рахунок використання місцевих знань та заохотити людей повертатися до місць, де вони жили до війни.
Основні напрями роботи в реформі міграційного відтоку:
Відбудова міст. Архітектурна палата Національної спілки архітекторів України створила штаб, де працює над відновленням міст та громад. Нова українська архітектура повинна мати нові сенси на основі принципів: взаємодії, спільнотворення, підтримки та оборони. Архітекторам, інженерам, проєктувальникам, виробникам та постачальникам будівельних матеріалів, які готові до співпраці пропонують приєднатись до ініціативи.
Освіта. Європейські освітні програми потрібно розширити, щоб надати більше можливостей українцям навчатися за кордоном, а після навчання вони матимуть можливість свої знання та досвід впроваджувати вже в Україні. Окрім того, потрібно розвивати тісну співпрацю з іноземними університетами та центрами розробок. Це необхідно для підвищення якості викладачів та адміністративного персоналу українських університетів, реалізації глобалізації української освіти, та припливу знань (як приклад, студент чи вчений живу у Польщі, але працює над українськими проєктами в українських університетах).
Створення робочих місць. У сучасному стані дуже складно створити умови, які гарантовано призведуть до виникнення робочих місць у довгостроковій перспективі. Можливим рішенням буде підтримка сфер економіки, де дії людини практично неможливо замінити штучним інтелектом. Це призведе до зміни підходів концепції робочого місця, коли замість роботи людина займатиметься реалізацією свого творчого потенціалу. Для прикладу, дизайнери та креативний кластер українського суспільства. Все це буде стимулом для молодого покоління розвивати свої таланти на Батьківщині.
Економіка знань. Український соціум будує «економіку знань» де завгодно, але не в Україні. І це не вина компаній чи громадян: вони роблять це там, де є реальний запит на їх інтелект та знання, грубо кажучи де є робота. Роблячи світ навколо кращим, українські розробники або обмежуються номінальним фізичним розташуванням в Україні, або взагалі залишають країну.
Підводячи підсумок, варто зазначити, що основний об’єкт уваги держави в напряму повернення людського потенціалу назад в Україну – це м’яко, цілеспрямовано та інноваційно створювати в країні в різних сферах життєдіяльності умови, що спонукали б громадян та бізнес замість звичних традиційних умов існування, до політики реалізації та заохочення ініціатив на місцях та на рівні держави. Завдяки таким рішенням, ми зможемо в найближчі роки не тільки зупинити відтік людського потенціалу, але й запрошувати в Україну уми з Європи, Азії та Америки.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3730
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 361
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 46704
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 35829
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
17157
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 12271
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
12264