Ціна демократії чи політичний податок
Не секрет, що нехтування усталеними світовими нормами та корупція перетворили українську політику в засіб захисту бізнес - інтересів. Чи сприятиме Закон про фінансування політичних партій виправленню стану справ?
Не секрет, що нехтування усталеними світовими нормами та корупція перетворили українську політику в засіб захисту бізнес - інтересів. Чи сприятиме Закон про фінансування політичних партій виправленню стану справ?
До підручника зісторії сучасної української політики 2016-й увійде як перший рік запровадженняЗакону про фінансування політичних партій. Простіше кажучи - основні політичнісили почали отримувати бюджетні кошти. Ініціатори Закону очікують, що його застосуваннядозволить зруйнувати клептократичні підвалини українського політикуму. Депутатиз опоблоку і радикали називають його неефективним, а витрати на нього -марнотратством, неприпустимим під час такого зубожіння народу.
Опоненти державногофінансування зазначають, що платники податків підтримують політичні партії тапогляди, яких вони не схвалюють, а виборці мають самостійно вирішувати, якупартію підтримати за допомогою приватних пожертвувань. Кошти на фінансуванняполітичних партій не були б зайвими на відновленні інфраструктури, будівництвілікарень і шкіл.
Закон прозапобігання та протидію політичній корупції, ухвалений у жовтні 2015 року,покликаний знизити рівень залежності політичних партій від фінансуванняприватними донорами. Відповідно до Закону, кожна партія, що набрала більше 2%голосів виборців на парламентських виборах, має право на фінансування здержавного бюджету.
Якби Закон вступивв силу на початку 2016, в такому випадку обсяг фінансування політичних партійсклав би понад 442 млн. грн. або 26,8 грн. на одного зайнятого українця. Зпідняттям мінімальної заробітної плати до 3200 грн. податок зросте до 62,3грн.
26,8 грн. або 62,3грн. – чи не завелика плата за демократію? Світовий досвід свідчить, що конструюваннядемократичних інститутів вартує більше.
У Німеччинінаприклад, яка є одним з лідерів європейської політики, з податків фінансуютьполітичні партії, які набрали 0,5% голосів на загальнодержавному рівні та 1% наокружному. 2009 року федеральна влада Німеччини надала на політичну діяльність $183 млн. За даними Світового Банку в 2014р.в країні було понад 42 млн. зайнятих. У перерахунку на одного "політичнийподаток" в Німеччині становить $4,4.
З податків майже20 млн. канадських працюючих на політику щорічно виділялося понад $112 млн. У Грузії фінансування партійдержавою дозволяє навіть невеликим партіям утримуватися у великій політиці. Запідсумками останніх виборів фінансування отримують 20 партій на суму $ 3,6млн., що відповідає $1,8 фінансування політиків кожним зайнятим громадянином.
У практиці країн зусталеними політичними системами переважає фінансування партій з особистихвнесків громадян, зважаючи на необхідність укоренити політичні інститути,більшість країн ухвалюють законодавчі акти, що регулюють фінансування партій.
Діють такожпрактики обмеження витрат партій на політичну рекламу та повернення грошей запередвиборні кампанії. Сума виділених коштів часто пов'язана з кількістю людей,які проголосували на виборах за ту чи іншу партію.
Держпідтримкаполітичних партій існуєу багатьох країнахв тому чи іншому вигляді. Це не означає відсутностідискусії серед прихильників і противників ідеї державного фінансування.
Все ж слідвизнати, що бюджетне фінансування - виправдані витрати в демократичнійполітичній системі. Політичні партії відчувають потребу в коштах для здійсненнястатутної діяльності, комунікації з виборцями, оплати праці співробітникамофісів. Якщо виборці прагнуть стабільних і незалежних політичних партій, вониповинні бути готова підтримати їх матеріально.
Адже підтримкапартій за рахунок державного фінансування покликана сприяти подоланню корупції:обмежить необхідність співпраці з олігархами і промислово-фінансовими групами,які в змозі впливати на їх поведінку і риторику виступів в парламенті.
Разом з тим,державне забезпечення повинно бути достатнім для покриття мінімальних базових потребпартії, що досягла визначеного законом рівня громадської підтримки, аби партіябула в змозі виконувати свої визначальні функції залучення громадян до участі всуспільному житті та представництва їх інтересів виборців.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3787
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 365
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 251
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 156
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22145
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17351
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16156
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13055
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 10890