Чи бути спеціалізованому суду з інтелектуальної власності в Україні?
В рамках концепції реформування системи інтелектуальної власності України та ст. 31 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. На даний час, професійне середовище веде активну диску
В рамках концепції реформування системи інтелектуальної власності України та ст. 31 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. На даний час, професійне середовище веде активну дискусію про функції, задачі які буде вирішувати такий суд, його повноваження та місце в судовій системі нашої держави.
Концептуально професійне середовище припускає, що суд працюватиме як суд першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, або на рівні окружного суду який має щонайменше чотири палати.
На наш погляд, більш вважається допустимим перша позиція професійного середовища, але з наявністю двох палат. Так, якщо ми звернемо увагу на досвід та положення спеціалізованих судів з питань інтелектуальної власності, наприклад, у судовій системі Великобританії, то ми побачемо наявність двох спеціалізованих судів з питань інтелектуальної власності - Patents Court та Intellectual property enterprise court (IPEC) ці обидва суди підпорядковані Канцелярському відділенню цивільного відділення (Chancery devision) Верховного суду Великобританії. Їх різниця полягає в тому, що Patents Court розглядає справи стосовно адміністративних рішень органу виконавчої влади у сфері промислової власності, а також господарські спори пов’язані з порушення прав на зареєстровані винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин але у випадках коли сума позову складає менш ніж 500.000 фунтів стерлингів.
Intellectual property enterprise court (IPEC) розглядає всі справи в сфері інтелектуальної власності пов’язані із порушенням прав правовласника та відшодуванням йому збитків у зв’язку з таким порушенням прав. Сума позову повинна бути більшою ніж 500.000 фунтів стерлингів.
Справи слухаються одним з 10 суддів Верховного суду які мають відповідну кваліфікацію і є заступниками судді Верховного суду.
Крім того, судді обох судів у Великобританії повинні мати дві освіти юридичну та вузкоспеціалізовану технічну, що дає їм можливість скоріше розуміти предмет спору який, як за правило, бере початок з опису патенту та виносити максимально кваліфіковане рішення.
Що стосується кримінальних проваджень предметом яких є об’єкти інтелектуальної власності, то такі справи розглядаютья в загальному кримінальному суді Великобританії – Crown court який підпорядкований кримінальному відділенню Верховного суду Великобританії.
Тепер повернемось до України і розглянимо як вище зазначений досвід можливо застосувати в нашій країні.
Перш за все це кваліфікація суддів вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Зараз, в ч. 1 ст. 33 Закона України “Про судоустрій і статус судді” визначено вимоги щодо суддів вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Так, у вимогах зазначено про необхідність наявності стажу: судді 3 роки, патентного повірного 5 років, адвокатьского, с представництвом інтересів саме по справах з інтелектуальної власності щонайменш 5 років. Але, на сам перед судді вищого суду з питань інтелектуальної власності потрібно мати другу технічну освіту і проводити конкурс суддів саме із знаннями та дипломами із різних технічних галузей.
Відсутність відповідних технічних знань не дає можливості в повноцінному розгляді справи з порушення та відповідності прав на об’єкти промислової власності. Звісно, на масу питань щодо змісту патентнів може дати відповідь кваліфікований судовий експерт з питань інтелектуальної власності. Але, дуже важливо кваліфіковано ставити запитання експертизі. Також, наявність у судді технічної спеціальної освіти дає можливість швидше розглядати справу та вдаватися у саму суть ситуації. Це найголовніше на що ненобхідно звернути увагу під час обговорення функції та взагалі майбутньої роботи вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності в Україні.
Звертаючи увагу на зазначений досвід роботи спеціалізованих судів у Великобританії, вважаємо, що вищій суд з питань інтелектуальної власності України повинен мати як найменш дві палати і розглядати справи в першій палаті: стосовно адміністративних рішень органу виконавчої влади у сфері промислової власності, а в другій: всі справи пов’зані з порушенням прав правовласника та відшкодуванням збитків у зв’зку з таким порушенням.
Крім того, спори з питань інелектуальної власності де сумма збитків не досить значна можуть вирішувати і районні (окружні) суди з цивільних справ.
Не можу не звернути увагу на окремий позавідомчий орган - Copyright tribunal функцією якого є розв’язання суперечок що виникают з недодерження ліцензіїних умов, виплати авторської винагороди між власниками авторських прав або їх представниками – організаціями колективного управління правами і особами, які використовують захищений авторським правом матеріал в своєму бізнесі.
Copyright tribunal, який не входіть до судових систем розвинених країн таких, як Австралія, Нова Зеландія, Великобританія, а реалізує свої повноваження запідтримки Департаменту у справах бізнесу, енергетики і промислової стратегії. (Department for Business, Energy & Industrial Strategy).
Наприклад, у Великобританії Copyright tribunal є незалежним судом, створеним відповідно до Закону про авторське право, дизайні і патенти (CDPA); 1988. Секретар Трибуналу є співробітником офісу з інтелектуальної власності, що базується в Лондоні. Трибунал складається з голови і 2 заступників голови, які призначаються лордом-канцлером. І 8 присяжних які призначаються Державним секретарем у справах бізнесу, інновацій та професійної підготовки (State for Business, Innovation and Skills). Юрисдикція Трибуналу охоплює всю Великобританію.
Також, у переважній більшость іноземних держав активно застосовується інститут досудового врегулювання спорів – медіація. Це визнаний світом механізм досудового вирішення спорів, коли обидві сторони за допомогою посередника - медіатора - намагаються дійти згоди. Основна відмінність від судового процесу полягає в тому, що медіація є абсолютно добровільною, і запорукою її успіху є саме зацікавленість сторін у пошуку рішення.
Саме із досвіду зарубіжних країн вбачається застосування медіації саме для розв’язування конфліктів в сфері інтелектуальної власності між суб’єктами господарювання який є досить ефективним (наприклад, при незаконному використані об’єктів права інтелектуальної власності в корпоративних та трудових відносинах, коли права інтелектуальної власності реєструються на топ-менеджерів компанії). У нашій крайні потрібно активно стимулювати розвиток інституту медіації в досудовому вирішені спорів в спорах пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності. Звернення до вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності повинно бути вже наступним кроком, обумовлиним крайною необхідністю. Як показує світова практика, більшість справ після застосування процедури медіації розв’язують конфликт відповідним діалогом і вже не доходять до судового розгляду. Це зменшує завантаженість суддів.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах! Лариса Білозір 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 731
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 100
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11069
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6026
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 5662
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5262
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4412