Проблема реалізації дорогоцінностей в рамках виконавчого провадження
Про неможливість реалізації дорогоцінних металів та каміння в процедурі виконання судових рішень. Шляхи вирішення проблеми.
Ефективне виконання судових рішень є фундаментом будь якої правової системи — без дієвих та своєчасних інструментів виконання судових рішень, всі попередні процесуальні дії, направлені на відновлення порушеного права, втрачають будь-який сенс.
Безумовно, за останні роки система виконання судових рішень була значно реформована та зробила великі кроки в напрямку досягнення максимального результату — ефективно працює інститут приватних виконавців, арештоване майно реалізується на відкритих електронних торгах з застосуванням технології Blockchain, рухоме майно зберігається централізовано і не розкрадається, як це було ще декілька років назад.
Проте у сфері реалізації арештованого майна присутні певні недоліки, які потребують нормативного врегулювання. Як би це не було дивно — я про реалізацію дорогоцінних металів та каміння, арештованих в рамках виконавчого провадження. Реалії такі, що на даний момент їх чесна і відкрита реалізація в рамках виконання судових рішень не можлива.
Частина 4 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає - «Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна — Міністерством юстиції України.»
Відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону - «Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.»
Таким чином, дорогоцінні метали та каміння, які виявляються та вилучаються державними та приватними виконавцями в рамках виконання судових рішень, зокрема в інтересах фізичних та юридичних осіб, мають реалізовуватись в рамках порядку, визначеного Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України.
На даний момент такий порядок є, це затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 338 від 20.05.2004 року Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Складно знайти більш неприйнятний і непридатний до практичного використання нормативно-правовий документ, окрім хіба що Житлового кодексу УРСР, який на любові наших політиків до популізму і лівацтва живіший всіх живих. Останні ж торги по цьому горе Порядку проводились ще у 2007 році.
Не буду детально зупинятись на ньому, але без жодних сумнівів, для ефективного задоволення вимог кредиторів він абсолютно не придатний, а Державне сховище дорогоцінних металів та каміння України, Міністерство фінансів України та Національний банк України не можуть і не повинні мати жодного впливу на задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника.
Перший раз зрушити цей камінь з місця ми пробували у 2016 році, коли разом з Міністерством юстиції України сформували Порядок реалізації активів Державного сховища дорогоцінних металів та каміння України, та в якості пілотного проекту навіть був прийнятий відповідний наказ Мінфіном, але надалі в Мініфіна та Держсховища не з’явилось бажання ділитись з ринком скарбами.
Що відбувається зараз з арештованими державними та приватними виконавцями дорогоцінностями — після вилучення та опису, відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» дорогоцінності передаються на зберігання до банків за відповідними Договорами. І на цьому процедура закінчується. Виконавець оплачує банкам кошти за зберігання цінностей, рішення судів не виконується, вимоги кредиторів не задовільняються.
Тому ми робимо нову спробу. На нашу думку, логічно і правильно, коли державні органи та установи розпоряджаються і приймають рішення виключно по активах, які належать державі, або за рахунок яких задовільняються вимоги держави як кредитора. Тому нами підготовлено новий проект Порядку реалізації дорогоцінного каміння та металів, в якому ми розділили дорогоцінні метали та каміння в рамках виконавчого провадження на дві категорії: активи, за рахунок яких задовільняються вимоги держави, та активи за рахунок яких задовільняються кредиторські вимоги юридичних та фізичних осіб. І якщо по першій категорії рішення по процедури реалізації нехай приймаються відповідними структурами Міністерства фінансів України, то по другій категорії активи мають оцінюватись, та реалізовуватись аналогічно до Порядку реалізації арештованого майна. Швидко, ефективно і шляхом проведення відкритих та чесних електронних аукціонів з застосуванням технології Blockchain.
Сподіваюсь, що з нашими пропозиціями погодяться і Міністерство юстиції України, і Міністерство фінансів України, і Національний банк України.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3792
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22477
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17363
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16424
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13189
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11129