Моніторинг фінансового законодавства (1 - 7 листопада)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)»
На розгляд Верховної Ради України 1 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)» (№ 2373).
Мета: урегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання та використання фіскальної техніки.
Проєктом пропонується збільшення граничної межі обсягу доходу платника податків, що використовує спрощену систему оподаткування. З метою забезпечення постійного актуального розміру граничної межі пропонується визначити її по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зокрема, пропонується визначити граничний дохід:
- для першої групи – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, запропонованими змінами пропонується виключення з-під обов’язкового застосування касового апарата суб’єктів господарювання, що здійснюють певні види діяльності, а також надання права платнику податків зменшувати свої податкові платежі (податок на прибуток або єдиний податок) на суму реально понесених витрат на придбання та використання касового апарату – так як державне зобов’язання застосування касового апарату має бути реалізовано за рахунок держави. З метою недопущення зловживання з вартістю РРО – пропонуються обмеження таких сум на місяць (не більше 85 гривень на 1 програмний касовий апарат та/або 340 гривень на 1 касовий апарат).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці»
На розгляд Верховної Ради України 5 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці» (№ 2378).
Мета: виведення працюючої людини із зони бідності через забезпечення купівельної спроможності низькооплачуваних категорій працівників в умовах ринкових цін на товари та житлово-комунальні послуги, а також мінімізації потреби працівників і членів його сім'ї у державних субсидіях і допомогах як малозабезпечених.
Законопроєктом передбачається запровадження підвищувальних галузевих коефіцієнтів до заробітної плати, які будуть обов’язковими для галузевих угод та колективних договорів незалежно від форми власності та господарювання.
Для подолання «зрівнялівки» в оплаті праці законопроєкт передбачає визначення розміру найнижчої тарифної ставки(посадового окладу) працівника, що виключає потребу доплат до рівня мінімальної заробітної для працівників наступних тарифних розрядів(посад).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)»
На розгляд Верховної Ради України 6 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)» (№ 2385).
Мета: приведення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу діючих банків в Україні у відповідність до економічних реалій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», прийнятим Верховною Радою України 04.07.2014, були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків – зі 120 мільйонів гривень до 500 мільйонів гривень. При цьому, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону діючі банки було зобов’язано протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного Закону, а Національний банк України – у місячний строк з дня набрання Законом чинності розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із такими вимогами.
Зазначені зміни мали на меті збільшення рівня капіталізації банків та подолання кризи, спричиненої погіршенням економічної ситуації в країні та посиленням ризиків у банківській діяльності.
Відповідно до визначеного Національним банком України графіку, у строк до 11 липня 2017 року банки зобов’язані привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж 200 мільйонів гривень.
На сьогодні можна констатувати факт, що ситуацію у банківській системі стабілізовано, а якість банківського нагляду кардинально підвищено. Натомість, законодавчі вимоги щодо подальшого нарощування статутного капіталу діючими банками вже не виконують роль системного компенсатора ризиків, а витискання невеликих життєздатних банків з ринку може призвести до зменшення рівня конкуренції на ньому.
З огляду на це пропонується встановити вимоги до статутного капіталу банків на рівні не менше ніж 200 мільйонів гривень.
- Успіх компанії залежить від ефективності кожного працівника Катерина Мілютенко вчора о 23:55
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов вчора о 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв вчора о 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак вчора о 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін вчора о 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк вчора о 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов 22.12.2024 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан 22.12.2024 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1396
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 684
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 567
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 316
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 198
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 8104
-
Укренерго дало команду на екстрені відключення світла: причина
оновлено Бізнес 3635
-
"Особливі буряти" Путіна. Як солдати КНДР воюють проти України: ексклюзивні подробиці
3131
-
Королі савани, небезпечний Крейвен і поїздка, з якої немає вороття: три кіноновинки тижня
Життя 2712
-
"Ми повинні потримати цю штуку ще трохи". Трамп виступив проти заборони TikTok в США
Бізнес 2561