Торгівля людьми під час пандемії
За перші 4 місяці 2021 року, поліцією виявлено понад 100 випадків, тобто вдвічі більше кримінальних проваджень ніж за весь минулий рік.
Карантинна та навіть пост-карантинна реальність продовжує диктувати нові правила для всіх. І поки наша країна лише робить перші кроки, аби масово вакцинувати, окрім уразливих груп, всіх охочих та затверджує зразки паспорту щеплення для виїзду за кордон, - ми продовжуємо жити за правилами, які вимушено раптово були запроваджені більше року тому.
Торгівля людьми виживає навіть за умови закритих кордонів
Багато міжнародних організацій, включаючи Координатора проектів ОБСЄ в Україні, застерігають, що саме наслідки пандемії COVID-19 роблять все більшу кількість людей вразливими до торгівлі людьми. Це підтверджує і Національна поліція України. Так, минулого року правоохоронці зафіксували великий спад щодо виявлених злочинів, пов'язаних з транснаціональною торгівлею людьми. Натомість, кількість випадків внутрішньої торгівлі людьми стрімко зросла. Причиною спаду було закриття кордонів, обмеження пересувань громадян в середині країни. Проте, за перші 4 місяці 2021 року, поліцією виявлено понад 100 випадків, тобто вдвічі більше кримінальних проваджень ніж за весь минулий рік. Маю певні припущення, що могло спричинити такі різкі статистичні зміни.
Обмеження виїзду в інші країни
У березні минулого року безвіз до країн Європи був тимчасово призупинений у зв’язку з пандемією. Здавалося б, немає можливості поїхати - небезпека потрапити в трудову, сексуальну, чи іншу експлуатацію стає майже неможливою. Проте, внутрішня торгівля людьми у цьому випадку постраждала значно менше. Національна поліція підтверджує, що почастішали випадки експлуатації в середині держави. Зокрема, трудова експлуатація в реабілітаційних центрах для осіб з наркотичною та алкогольною залежностями, трудова експлуатація на фермерських господарствах та сільсько-господарських угіддях.
Ізоляція та відсутність можливості фізичної зустрічі
Раніше, найпоширенішими інструментами торговців були зустрічі з потенційними постраждалими, в кабінетах умовних фірм, тиск на них в закритих приміщеннях та підставні “охочі” до праці, які щасливими виходили з офісів вербувальників. Проте, й закриття всіх громадських місць не спинило торговців. Інтернет є вже досить закоренілим інструментом серед вербувальників: якщо брати до уваги цей аспект, то шахраї були готовими та навченими до схиляння людей без фізичних особистих розмов, а через месенджери соціальних мереж, чи оголошення на сайтах. Врешті, шахраї успішно виконували свою злочинну роботу за допомогою інтернету. Так, особистість вербувальника можна приховати за зручним нікнеймом, а “штучні” посмішки та награну приязність - замінити смайликами, чи картинками.
Втрата роботи
З оголошенням карантину найбільше потерпав готельний бізнес та заклади харчування - де зайнятість скоротилася в середньому більш ніж на 20 відсотків, за ним слідують роздрібна торгівля і виробництво. Загалом, Міжнародна організація праці (МОП) стверджує, що за минулий рік в усьому світі було скорочено вчетверо більшу кількість робочих місць, ніж під час фінансової кризи 2008-2009 років. В Україні, ж за даними прес-служби Державної служби зайнятості станом на 25 січня 2021 року 485,3 тис. українців мають статус безробітного, що на 33% більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Так, люди втрачають роботу в карантині або зарплати знижуються, тому вони швидше реагують на ризиковані пропозиції.
COVID-19 вніс свої корективи в кожну сферу нашого життя, а також зробив більший відсоток громадян уразливими до торгівлі людьми. Проте, всі кризи зрештою завершуються, а берегти себе важливо тут і зараз.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 471
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 443
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 92
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19028
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12670
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
11220
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10590
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9097