Захист прав міноритаріїв: міф чи реальність?
Українські міноритарії «захищені»! Напевно саме такий зміст вкладали автори законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Зокрема, відповідно до зазначеного нормативного акту, учасник (акціонер) господ
Українські міноритарії «захищені»! Напевно саме такий зміст вкладали автори законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Зокрема, відповідно до зазначеного нормативного акту, учасник (акціонер) господарського товариства з 1 травня поточного року отримав право подати позов від імені та в інтересах господарського товариства, про відшкодування збитків (в тому числі упущеної вигоди) завданих його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені).
Таке право має значно посилити захист прав міноритарних інвесторів в Україні і суттєво наблизити нашу державу до виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Та чи дійсно це так, спробуємо розібратися.
Захист прав міноритаріїв: досвід зарубіжних країн.
В зарубіжних країнах право міноритарія подати позов в інтересах товариства отримало назву «похідний (непрямий) позов». Вони стали ефективним засобом захисту інтересів не лише міноритарних учасників, а й кредиторів юридичних осіб і широко застосовуються в США, Великій Британії, Японії, Франції, Італії, Ізраїлі та більшості інших країн з розвиненою ринковою економікою.
На думку фахівців саме наявність чи відсутність такого інструменту у вітчизняному законодавстві є індикатором рівня захищеності міноритаріїв в країні. Адже, як відомо, є пряма залежність між добробутом товариства та його учасників. А можливість захистити товариство від зловживань чи недбалості з боку менеджменту/мажоритаріїв представляє собою дієвий механізм захисту міноритарних учасників, які не мають вирішального впливу на формування складу органів управління товариством. Але, на жаль, практика доводить, що право на подання похідного позову одночасно з вагомим позитивним ефектом також має свої недоліки, оскільки недоброчесні учасники (акціонери) можуть навмисно з корисливих мотивів створювати перешкоди в діяльності товариства, зловживаючи цим правом.
Тому у зарубіжному законодавстві передбачені і запобіжні заходи щодо неправомірного застосування похідного позову. Такі, наприклад, як володіння учасником (акціонером) часткою у статутному капіталі товариства на протязі відповідного періоду, внесення позивачем застави та інші.
Похідний позов по-українськи.
Запровадження в українське корпоративне право інституту похідного позову не можна назвати новацією. Оскільки відповідальність посадової особи за завдані нею юридичній особі збитки була закріплена і раніше, але притягнення до вказаної відповідальності фактично унеможливлювалося відсутністю законодавчого врегулювання на рівні процесуального законодавства.
І хоча з моменту впровадження нової категорії справ у спорах між господарським товариством та його посадовою особою пройшло ще зовсім мало часу, проте, згідно з оприлюдненою інформацією на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, господарськими судами вже порушено три провадження у справах про відшкодування збитків. А по одній із них вже навіть є рішення Господарського Суду Харківської області (ціна позову 29549853.54 грн.). Що свідчить про наявність проблем в управлінні товариствами корпоративного типу та потреби в існуванні особливого механізму захисту таких товариств від шкоди, завданої його ж посадовими особами.
Але перший досвід застосування похідного позову в українських реаліях поки що не дав очікуваного результату. Суд дійшов висновку, що обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову, а тому відмовив у його задоволенні у повному обсязі. Саме про такі наслідки і застерігали експерти корпоративного права та висловлювали сумніви в ефективності похідного позову як інструменту захисту прав учасників (акціонерів) з тієї причини, що склад та розмір збитків, завданих товариству, буде досить складно довести. А в судовій практиці сформувалися дуже високі стандарти доказування в подібних справах.
Хотілось би вірити, що все ж таки це лише «перший млин» і запроваджені зміни не носитимуть формальний характер. Принаймні надихає те, що першопрохідці не опускають рук і вже подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11844
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3377
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2874
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1970
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1966