Value for people і ЦСР №17: бізнес і держава для людей
Партнерство приватного і державного секторів офіційно закріпленою як одна з цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.
“Не питай, що держава може зробити для тебе, питай, що можеш зробити ти для держави”, - ці слова Кеннеді не втрачали популярності понад 50 років. Однак часи змінюються.
Сьогодні б ці слова певно звучали як: “Питай, що держава і бізнес можуть зробити для тебе”. Адже партнерство приватного і державного секторів офіційно закріпленою як одна з цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Сімнадцята ціль
В 2015 році Резолюція Генасамблеї ООН затвердила головні цілі сталого розвитку для покращення умов життя у країнах всього світу. Загалом цей список налічує 17 основних пунктів, до яких прагнуть країни-члени ООН до 2030 року.
Це: подолання бідності, подолання голоду, доступ до чистої води, гідна праця та економічне зростання, відповідальне споживання, збереження екосистем, боротьба з кліматичними змінами. Пунктів, які перераховують основні проблеми і прагнення людства, шістнадцять. А в сімнадцятому пункті згаданий інструмент, завдяки якому цих цілей можна досягти.
Здавалося б, звучить занадто розпливчасто, однак насправді механізм цього партнерства вже закріплений Європейською економічною комісією ООН. Йдеться про державно-приватне партнерство - спільні проекти держави і приватного інвестора в сферах транспортної та комунальної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти тощо.
Звісно, ДПП існувало і раніше, однак до закріплення нових цілей сталого розвитку в нього все ж таки був інший фокус.
Value for people
На одному з форумів ЄЕК ООН було запропоновано нову модель оцінки державно-приватного партнерства. Якщо раніше цей механізм був зосереджений на оцінці value for money, тобто на своїй економічній ефективності, то тепер рекомендовано більше уваги приділяти за аспектом value for people.
Іншими словами, за ідеологією досягнення ЦСР ефективність проектів має визначатись за практичним значенням для громади і своєю безпекою для довкілля. При цьому, індикатором успішності досягнення цілі №17 стає кількість проектів державно-приватного партнерства, що в першу чергу спрямовані на потреби людей.
Якщо задуматись, то хіба ж не в цьому і лежить відповідь на більшість проблем України зокрема? Якщо державний бюджет, виснажений кредитними зобов’язаннями, не може брати на себе це навантаження щодо створення та модернізації інфраструктури то логічно, залучити для розв’язання цих завдань приватних інвесторіва. При цьому, не йдеться про темні схеми приватизації, оскільки при державно-приватному партнерстві державне залишається державним, але приносить прибуток приватному партнеру, доки він обслуговує цей об’єкт - і що найважливіше служить на користь українців.
Один з таких проектів вже зовсім скоро буде реалізований в Трускавці. Нині триває визначення переможця конкурсу- приватного партнера в прозорому конкурсі. Мова про Центр малоінвазивної хірургії, який дозволить не лише отримувати якісні медичні послуги місцевому населенню. Потенційно цей проект може вплинути на всю інфраструктуру міста і навіть району, заохочуючи вітчизняних і іноземних візитерів до медичного туризму. А реалізація такого проекту співпадає з пунктом третім Цілей сталого розвитку - доступ громад до якісної медицини.
Зараз це капля в морі. Особливо враховуючи те, що ЄЕК ООН розглянуто понад 500 проектів ДПП з усіх куточків світу важливих для людей.
Серед успішних проектів, які вже реалізуються в рамках державно-приватного партнерства:
- Високошвидкісна залізниця (Белград – Будапешт)
- Пірейський порт, Афіни (Греція)
- Порт в м. Трієст (Італія)
- Центр гемодіалізу (Киргизстан).
Люди понад усе: чи можливий цей принцип в Україні?
У ДПП в Україні є кілька значних перешкод для негайної активізації. По-перше, це законодавство, яке хоч і зазнало істотних позитивних змін в останні роки, але ще потребує удосконалення. Наприклад, досі чекає голосування законопроект “Про концесії” (реєстр. №8125), в якому закріплюються правові відносини держави і бізнесу і в рамках ДПП, зокрема концесії.
По-друге, на жаль, сьогодні про цей механізм не обізнана критична маса представників органів влади та місцевого самоврядування і самих інвесторів. Звідси, не вистачає якісних проектів з акцентом на value for people. По суті, сьогодні ДПП потребує якісного маркетингу - і промотувати його має сама держава на рівні з приватними партнерами, які вже розпочали втілення проектів.
Втім, немає сумнівів, що найближчим часом ситуація кардинально зміниться. Все, що потрібно для активізації і зацікавленості інвесторів - це кілька успішних кейсів, які доведуть фінансовий профіт від проектів ДПП. Разом з тим, необхідна й ініціативність від місцевої влади та органів місцевого самоврядування з усіх куточків України - моніторинг місцевих проблем, пропозиції щодо їх вирішення за допомогою державно-приватного партнерства, підготовка спеціалістів, які б могли презентувати і вести такі проекти. Фактично ДПП - це інструмент досягнення цілей, визначених у регіональних стратегіях та стратегіях розвитку окремих міст.
Є й істотна перевага в України сьогодні - ми бачимо колосальний досвід і успіхи інших країн. Більш за те, відвідуючи наших іноземних партнерів в складі Міжурядових комісій, помічаю сигнали готовності підтримувати Україну, допомагати їй в реалізації ДПП. І не лише словом, а й самими інвестиціями.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 22736
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 17071
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13911
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6763
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6005