Оподаткування за законами фізики

Останнім часом, у вітчизняній судовій практиці склалася ситуація, коли прощені (анульовані) проценти, пені, штрафні санкції за банківським кредитом розглядаються як база оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Чи дійсно це так? Хто винен, та що роб

Останнім часом, у вітчизняній судовій практиці склалася ситуація, колипрощені (анульовані) проценти, пені, штрафні санкції за банківським кредитом розглядаютьсяяк база оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Чи дійсно це так? Хтовинен, та що робити? Спробуємо розібратися.

Сьогодні ринок банківського кредитування зазнав значних змін. Такі зміни, впершу чергу пов’язані з економічною та політичною ситуацією у країні. І якщо щедекілька років тому, ми і не могли сподіватися на те, що банківські установибудуть йти на зустріч власним боржникам в питаннях повернення взятих кредитів,то сьогодні, ми спостерігаємо ситуацію, коли банк, як кредитор, робить поступкиі вступає в діалог з власним клієнтом – боржником. Такий діалог, в більшостівипадків стосується прощення (анулювання) не основної суми боргу (кредиту), алише нарахованих процентів, штрафних санкцій, як правило за валютним кредитом. Наперший погляд здається, що в такій сприятливій ситуації боржнику немає про щохвилюватися. Але це на перший погляд. Прощення (анулювання) заборгованості зісторони банківської установи ще не означає, що на ваші кошти більше ніхто небуде зазіхати. В такій ситуації, в дію вступає держава. Держава, яка доостаннього не хотіла бачити проблеми власних громадян.

Перші позитивні кроки були зроблені у грудні 2014 року, коли в рамкахмасштабного реформування податкового законодавства, було змінено і окреміположення ст. 164 Податкового кодексу України, які давали підстави дляфактично безґрунтовного віднесення прощених (анульованих) процентів, пені, штрафнихсанкцій до доходу отриманого як додаткове благо, і, відповідно, до загальногооподаткованого доходу платника податків.

В свою чергу, лише «05» травня 2015 року, Президентом України, було підписаноЗакон № 321-VIII від 9 квітня 2015 року «Про внесення змін до Податковогокодексу України щодо кредитних зобов’язань», який остаточно поставив крапку урозглядуваному питанні. Так, відповідно до останніх змін податковогозаконодавства, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходуплатника податку не включаються доходи у вигляді суми процентів, комісії та/абоштрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійнимрішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строкупозовної давності (пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексуУкраїни).

Разом з цим, Підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податковогокодексу України, доповнено п. 8, в якому мова йде про те, що не вважаєтьсядодатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована)кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом віноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України надату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню,та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банкуУкраїни станом на «01» січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/абоштрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредиторомза його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, дозакінчення строку позовної давності.

Одразу потрібно наголосити, що такі нововведення застосовуються дофінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до «01» січня 2014 року. Втой же час, сам факт строку непогашення кредиту не є підставою для того, щобпрощене або анульоване не було оподатковане податком на доходи фізичних осіб.Законодавцем висувається ще один додатковий критерій для такогонеоподаткування. Так, операції з прощення (анулювання) кредитором боржниковізаборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, повинні бутирозпочаті не раніше «01» січня 2015 року.

На наш погляд, така правова конструкція викликає дуже багато запитань. Якщонепогашення кредиту до певної дати ще і можливо відслідкувати, то як підходитидо визначення моменту початку операції з прощення (анулювання) заборгованості?І ще одне зауваження. Як будуть співвідноситися запропоновані нововведення?Мова йде про те, що в пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податковогокодексу України не міститься ніяких додаткових умов, які обмежують виключення ззагального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходіву вигляді суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених(анульованих) кредитором за його самостійним рішенням. Поряд з цим, такі умовизакріплюються в п. 8 Підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податковогокодексу України. В свою чергу, досить незрозумілим є і той факт, коли законодавцемпри внесенні змін до ст. 165 Податкового кодексу України мова ведеться про всітипи кредитів, а при доповненні п. 8 Підрозділу 1 розділу XX «Перехідніположення», ми вже говоримо виключно про фінансовий кредит в іноземній валюті.

За такої ситуації, законодавець намагаючись врегулювати проблемну сферу,посприяв появі правової колізії щодо умовності або безумовності виключення ззагального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходіву вигляді суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих)кредитором за його самостійним рішенням.

Як бачимо, низька юридична техніка, колізії податкового законодавства,сприяють і неточності правозастосування. Першочергово такі неточності тапомилки відображаються в діяльності органів судової влади. Розглядуване питанняускладнюється ще й значними змінами податкового законодавства, необхідністювизначення судом саме тієї редакції Податкового кодексу, яка діяла на моментвиникнення спірних правовідносин. Аналіз судових рішень дозволяє говорити проте, що в багатьох випадках, суди підтримують безпідставні вимоги контролюючогооргану.

В такій ситуації, в першу чергу, потрібно чітко усвідомлювати не лишеприписи податкового законодавства, а й банальні закони логіки. Так, на нашудумку, вести мову про оподатковуваний дохід певної особи можливо лише тоді,коли ми маємо чітке позитивне значення між отриманими коштами в якостібанківського кредиту та коштами сплаченими особою позичальником на користьбанківської установи (кредитора). Інакше кажучи, якщо б особа – боржник,отримала від банку в якості кредиту суму більшу ніж вона повернула банку, мимогли б говорити про оподаткування позитивної різниці між такими сумамиподатком на доходи фізичних осіб.

Такий підхід, безумовно, потребує детального з’ясування судом всіх аспектівсправи, зокрема, в частині того, які суми фактично були отримані особоюпозичальником, та які суми були сплачені такою особою на користь кредитора. Всвою чергу потрібно також виходити з того, що, по-перше, прощені (анульовані)проценти, пені, штрафні санкції реально не отримуються особою-боржником, і,по-друге, прощення (анулювання) таких штрафних санкцій не утворює позитивноїрізниці між отриманими та сплаченими коштами, які б можна було розглядати якімовірний дохід особи у вигляді додаткового блага.

Разом з цим, вітчизняні суб’єкти правозастосування забувають і проіснування передбаченої податковим законодавством презумпції правомірностірішень платника податків, яка чітко передбачає, що у разі коли норма Податковогокодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставіПодаткового кодексу, або коли норми різних законів чи різнихнормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правовогоакта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактуванняправ та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чогоє можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так іконтролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, потрібно пам’ятати, що основною ознакоюдоходу платника податку на доходи фізичних осіб, в тому числі у виглядідодаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку вгрошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. І якщо ми говоримо пропроценти, пені, штрафні санкції саме за банківським кредитом – то це платежіборжника на користь кредитора, і аж ніяк не інакше. Тобто як ми можеморозглядати добровільну відмову від доходу у вигляді процентів, пені, штрафнихсанкцій однією стороною, як отримання доходу іншою стороною, а саме на цьому інаголошують деякі судді та контролюючі органи. Банк та боржника (платникаподатків) не можна підкорювати законам фізики і наголошувати на тому, що якщодесь убуває, значить десь прибуває…