Як Національна поліція контролює закупівлі
Департамент захисту економіки Національної поліції України є чи не єдиною структурою, яка має можливість перевіряти допорогові закупівлі. Які види контролю має поліція? Як поінформувати про порушення?
Повноваження Нацполіції щодо контролю за публічними закупівлями закладені в положеннях п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». Ця стаття регламентує повноваження Департаменту захисту економіки НПУ (далі ДЗЕ) здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
ДЗЕ повинні вживати заходи з метою виявлення та припинення виявлених кримінальних і адміністративних правопорушень, в тому числі пов’язаних з:
1. незаконним розподілом
2. розкраданням
3. нецільовим використанням бюджетних коштів
4. правомірністю застосування процедур закупівлі товарів, робіт і послуг
Цікавим є те, що законодавчо ДЗЕ не обмежено в можливості аналізувати лише надпорогові закупівлі, так як це є в Держаудитслубі чи Антимонопольному комітеті. Таким чином, ДЗЕ є чи не єдиною структурою, яка має можливість перевіряти допорогові закупівлі, над якими сьогодні повністю відсутній контроль. Хоча в контексті даної “можливості”, мабуть, варто говорити про те, що навряд така структура візьметься за дрібні закупівлі.
Які види контролю може здійснювати ДЗЕ?
- 1. Рекомендації. ДЗЕ може здійснювати профілактичну роботу шляхом направлення листів-рекомендацій замовникам з вимогою усунути порушення.
- 2. Передача матеріалів для відкриття провадження. В разі доведення, що в діях голови або членів тендерного комітету містяться ознаки злочину, матеріали щодо таких дій перескеровують до уповноважених органів для відкриття кримінального провадження.
За якими статтями можуть кваліфікуватись порушення
Як вбачається з судової практики, типовим механізмом роботи ДЗЕ може перевірити закупівлі на предмет законності обрання переможця. В разі виявлення невідповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації, такі дії, в залежності від ознак правопорушення можуть кваліфікуватись за наступними статтями Кримінального кодексу України:
- 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),
- 358 ККУ (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів),
- 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем),
- 366 ККУ (Службове підроблення),
- 367 ККУ (Службова недбалість).
Істотна шкода інтересам держави рахуватиметься як різниця між ціновою пропозицією відхиленого учасника та учасника-переможця.
Звичайно, такий механізм доведення збитків державі є досить спірним, оскільки не завжди дискваліфікація є незаконною.
Хто і як може поінформувати ДЗЕ про порушення?
Що стосується джерел отримання інформації, то до них можна віднести:
1. заяви і повідомлення громадян,
2.заяви громадських організацій, засобів масової інформації;
3. опрацювання закупівель за власною ініціативою
4. обмін інформацією з іншими державними органами та ін.
ДЗЕ також може “обмінюватись інформацією з іншими державними органами” щодо можливих порушень. Зокрема, інформувати Державну аудиторську службу України чи Рахункову палату про необхідність здійснення перевірки, якщо недостатньо підстав для відкриття кримінального провадження, а реакції від замовника на лист-рекомендацію немає.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31973
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 9769
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6164
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5943
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
5645