Біженці та мирні перемовини: час працює проти України
Українці за кордоном.
Україна продовжує стрімко втрачати людей. До втрат на фронті додається втрата робочої сили у вигляді мігрантів. Згідно з останнім аналітичним звітом Центру економічної стратегії, наразі закордоном знаходиться 5,2 млн українських біженців. За 2024 рік їхня кількість зросла на 300 тис людей. Виїзд цивільного населення з країни під час війни – нормальне явище, однак настрої серед наших мігрантів виглядають тривожно.
Згідно з даними ЦЕС, станом на січень 2025 року готові повернутися в Україну лише 43% українців, які виїхали за кордон. Рік тому цей показник становив – 52%, два роки тому – 74%. Як видно, чим довше триває повномасштабна війна, тим на меншу кількість українських громадян може розраховувати повоєнна Україна. Експерти ЦЕС вважають, що втрати робочої сили через неповернення українців додому можуть становити 1,7-2,7 млн людей. Внаслідок цього українська економіка щороку втрачатиме 5,1%-7,8% ВВП.
У звіті зазначається, що для 53% наших біженців головним стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення. 46% українців вважають за можливе повернутися, якщо рівень життя в Україні буде вищим, ніж зараз, для 33% головною передумовою повернення є можливість знайти добре оплачувану роботу. Отже, повернення українців в Україну залежить від того, наскільки надійно буде завершена війна і наскільки впевненим буде повоєнне відновлення країни.
Завдяки дослідженню ЦЕС можна побачити загальну картину: ми неодмінно втратимо робочу силу і частину ВВП через неповернення біженців. Питання лише в тому, якими будуть масштаби наших втрат. Для України ситуація нагадує пісочний годинник: час грає проти нас, з кожним новим місяцем війни маємо все більше людей, які виїхали і все більше тих, хто вирішив не повертатися. Ми не можемо зупинити «годинник», але можемо значно його уповільнити. Іншими словами – за українців необхідно боротися.
Уявіть собі, які новини зараз читають наші біженці про Україну? Інформаційне поле переповнене апокаліптичними прогнозами в стилі «все пропало», «буде тільки гірше», «кінця війні не буде» і т.п. Як думаєте, які рішення приймуть біженці на тлі такого інформаційного порядку денного, в якому від влади немає позитивних сигналів, окрім того, що ми будемо стійкими і будемо боротися. Біженці, скоріше за все, вирішать не повертатися, бо в Україні все дуже складно і невизначено.
Так, українська влада не може напряму впливати на рішення адміністрації Трампа чи Євросоюзу, але нам під силу демонструвати впевненість. В тому, що ми, як і США, прагнемо закінчити війну дипломатичним шляхом, що зробимо для цього усе можливе, захищаючи при цьому кожен клаптик наших національних інтересів, що уряд, парламент і міжнародні партнери вже працюють над стратегією повоєнного розвитку економіки. Що буде багато робочих місць з гідною зарплатою, що будуть спеціальні програми підтримки для біженців, які повертатимуться, що ми любимо, цінуємо і чекаємо своїх людей. Українці за кордоном розуміють усі труднощі, але хочуть вірити і чути, що Україна буде, і буде українське майбутнє.
Якби не було важко на військовому і дипломатичному фронтах, жодної секунди ми не маємо забувати про своїх людей, багато з яких попри усі переваги європейської цивілізації, хочуть повернутися додому. Сподіваюся, що влада знайде в собі сили посилити напрям роботи з українськими мігрантами, поки наш «пісочний годинник» не спорожнів.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 14095
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7380
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5051
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4926
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4837