Чи запрацює мала маневрова енергетика?
Коротка аналітика щодо запуску в Україні маневреної енергетики.
Останні заяви Президента дають надію, що влада, хоча із запізненням на два роки таки взялася за створення нової системи маневрової електричної генерації. Мої спілкування з чиновниками, мерами міст та бізнесом підтверджують – всі почали активно купляти/діставати газопоршневі когенераційні установки.
В Україні реально розпочався енергетичний двіж, як кажуть, «зима близько». Проте, залишається чимало питань, наскільки ефективними будуть зусилля як центральної так і місцевої влади, адже є реальні проблеми, які потрібно вирішити до опалювального сезону.
Перша проблема – прогалини в законодавстві. Нова маневрова енергетика не прописана в енергетичному законодавстві України. У нас навіть немає головного документу – про її створення, фінансування та інтеграцію в національну енергетичну систему. Сподіваюсь, Уряд незабаром презентує рішення, бо без цього порятунку від блекаутів не буде.
Друга проблема – супер(!!!) складність підключення газопоршневих електростанцій до мережі та відсутність необхідних для цього фахівців у громадах.
Маємо нереально зарегульований бюрократичний процес, де кожна відповідальна особа не хоче порушувати законодавство і нести за це відповідальність. Тому кожне рішення уповільнюється на місяці/роки.
Реальна ситуація: у лютому 2023 року США передали для Бучі газотурбінну електростанцію General Electric потужністю 28 МВт. Й хоча ситуація була на контролі на вищому рівні, запустили станцію лише через 16 місяців.
Ще один приклад: в рамках «Проекту енергетичної безпеки» (USAID) Україна отримала в 2022-2023 роках 91 когенераційну установку загальною потужністю 56,5 МВт. Цього достатньо щоби забезпечити понад 1 млн українців та 960 соціальних об’єктів теплопостачанням. На сьогодні підключено до мережі лише 19 установок.
Щоби змінити ситуацію Уряд має внести зміни у нормативні акти, що регулюють підключення до мережі. Це не складне завдання за наявності політичної волі та бажання вирішити проблему із світлом та теплом.
Третя проблема – спротив так званої енергетичної мафії в особі керівництва «Укренерго» та «Енергоатому» та їхніх лобістів у владі. Скоріше за все, вони не захочуть втрачати контроль за енергосистемою, який дозволяє їм заробляти на певних схемах навіть під час війни. Досить дивно, що ОП та КМУ досі крізь пальці дивляться на витівки цих «заробітчан» від енергетики.
Четверта проблема – ціна на газ та роль бізнесу в розвитку малої когенераційної енергетики. Експерти та керівники громад (приміром, м. Хмельницький) кажуть, що рентабельною електроенергія вироблена малими когенераційними станціями буде, якщо вони споживатимуть газ за ціною для населення. Якщо це справді так, питання необхідно врегулювати на рівні Уряду. Громадам та бізнесу потрібна зрозуміла економічна модель використання міні-ТЕС. Тисячі майбутніх малих електростанцій потрібно інтегрувати в національний ринок електроенергії та створити нові правила гри.
Проблем із малою маневровою енергетикою, звісно, значно більше, ніж я назвала. Темп їхнього вирішення має задавати Уряд та ОП (бо питання вже на контролі Президента). Чого ми точно не можемо допустити – управлінського колапсу. Це коли до опалювального сезону буде закуплено сотні когенераційних установок, але три чверті з них не будуть підключені через прогалини у законодавстві, бюрократію чи нестачу фінансування.
Українці згодні багато терпіти та прощати владі через війну, але некомпетентності та безпорадності на тлі замерзлих труб, холодних домівок та сидіння у зимовій темряві понад 12 годин на добу ніхто не прощатиме.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 206
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 188
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 116
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 7711
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7337
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 6345
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3424
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3238