Уряд хоче "заморозити" пенсії замість "замороження" цін
В проекті бюджету-2023 уряд пропонує встановити прожитковий мінімум, який майже в 2,5 рази нижче, ніж реальний розмір
Уряд пропонує «заморозити» пенсії та соціальні виплати замість «замороження» зростаючих цін на соціальні товари
В проекті державного бюджету (стаття 7 законопроекту) на наступний рік уряд пропонує встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень. Це майже в 2,5 рази нижче, ніж реальний розмір прожиткового мінімуму. Адже за оцінками Мінсоцполітики, реальний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу на місяць, становить 6500 грн.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого мають визначатися державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Крім того, врахування прожиткового мінімуму є обов’язковим під час реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Зокрема, статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Прожитковий мінімум у розмірі 2589 гривень, який пропонується урядом, означає, що фактично буде збережено протягом усього наступного року розмір прожиткового мінімуму, який встановлений законом «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 грудня поточного року.
Що стосується пенсіонерів, то мінімальна пенсія в Україні з 1 січня 2023 року складатиме 2093 гривні.
Загалом, з урахуванням прогнозованого розміру прожиткового мінімуму у наступному році, починаючи з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2023 року розмір мінімальної пенсії зросте на 159 грн, або лише на 8,2% (з 1934 грн до 2093 грн).
При цьому за 2022-2023 роки (грудень 2023 року до грудня 2021 року) урядом прогнозується зростання споживчих цін на +70,3%.
Отже, пенсії та інші соціальні виплати будуть фактично «заморожені». А ціни (в тому числі на соціально значущі товари) зростають та продовжитимуть зростати галопуючим темпом, і ніяких реальних заходів для боротьби із цим зростанням Кабмін не пропонує.
За інформацією Пенсійного фонду України, пенсії у середньому розмірі до 5.000 грн, або нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів, в Україні отримують 8.074.603 пенсіонери, що складає майже 75% від загальної чисельності пенсіонерів (в Україні налічується 10.775.414 пенсіонерів).
Таким чином, прогнозоване зростання на +70,3% споживчих цін та суттєве заниження (в 2,5 рази) розміру прожиткового мінімуму призведуть до значного зниження у 2023 році реального рівня доходів найбільш соціально незахищених верств населення. І в першу чергу це стосується пенсіонерів.
Суттєве зниження можливостей щодо задоволення базових потреб відчують також громадяни інших соціально незахищених категорій, які отримують соціальну допомогу від держави. Отже, зростаюча інфляція стане додатковим податком "з бідних".
За оцінками експертів Світового Банку, у 2023 році частка населення України, яка житиме за межею бідності (5,5 долара США на день), може зрости до майже 60%, проти 2% у 2021 році. Це безпрецедентне падіння рівня життя.
Окрім цього, внаслідок збільшення рівня бідності також суттєво збільшаться видатки за існуючими програмами соціальної допомоги, які враховують матеріальне становище одержувачів, такими як житлова субсидія і допомога малозабезпеченим сім‘ям.
Проект бюджету, який опускає більшість українців на межу жебрацтва, який протирічить Конституції та законодавству України, не може бути прийнятий у запропонованому урядом вигляді.
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25793
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21330
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 13908
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9667
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8821