Про бюджетну політику України в умовах війни

Ми не можемо і не маємо заганяти країну в безнадійну боргову яму, де нинішні кредити будуть сплачувати ще й наші діти та онуки.

Про бюджетну політику України в умовах війни

Відомий афоризм каже, що для успішного ведення війни потрібно три речі: гроші, гроші, і ще раз гроші. А через те, що все наше життя зараз так чи інакше пов’язане із війною, для України цей вираз є більш, ніж актуальний. 

Працюючи в бюджетному комітеті Верховної Ради України, я детально опрацювала питання щодо виконання державного бюджету України та шляхах покращення економічної ситуації в нинішніх умовах війни.    

Протягом 1-го півріччя 2022 року касові видатки державного бюджету становили 1032,9 млрд грн, у тому числі загального фонду – 972,7 млрд грн, або 78,6% від розпису звітного періоду.

За це ж півріччя до державного бюджету надійшло 627,2 млрд грн доходів, у тому числі до загального фонду - 564,4 млрд грн доходів, при плановому показнику на цей період в 592,5 млрд гривень(недоотримано 28,1 млрд грн, або 4,7%).

Отже, існує значний дефіцит державного бюджету, грошей не вистачає.

Джерелами покриття дефіциту бюджету буливійськові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти. Всього за рахунок вищевказаних джерел для покриття дефіциту бюджету залучено 658,5 млрд грн, або 63,8% від загального обсягу проведених касових видатків державного бюджету.​

Основну частину понадпланових надходжень до державного бюджету забезпечили такі джерела доходів, як: 1) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність; 2) трансферти від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; 3) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України"; 4) рентна плата за користування надрами; 5) податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

У звітному періоді провели дострокові платежі до державного бюджету НАК «Нафтогаз України» та НАЕК «Енергоатом». З високою ймовірністю можемо припустити, що більшість державних підприємств, які мали сплатити у поточному році частину чистого прибутку та дивідендів, вже їх сплатили. Тобто, це джерело доходів вже фактично вичерпано.

Також вже повністю вичерпано на поточний рік можливі доходи від Національного банку України, який зобов'язаний перераховувати до державного бюджету частину власного прибутку відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

Певною мірою виконанню планових показників доходів державного бюджету також сприяла авансова оплата податків. Доходи у вказаних обсягах в наступні періоди до державного бюджету не надійдуть, адже їх переплата буде зарахована в рахунок поточних платежів.

І велику частину понадпланових надходжень до державного бюджету становило зовнішнє фінансування із різноманітних закордонних джерел, з яких значна частина – це кредити.

В той же час за більшістю джерел, які традиційно забезпечували доходи державного бюджету (ввізне мито, акцизи з вироблених в Україні підакцизних товарів, багато податків, включаючи податок на прибуток підприємств та інші) спостерігається величезне падіння, бюджетом недоотримано сотні мільярдів гривень.

Зокрема, недоотримання держбюджетом майже 91,0 млрд грн ПДВ з ввезених на територію України товарів значною мірою обумовлено запровадженням пільг зі сплати платежів з імпорту відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану".

Із застосуванням пільгового режиму імпорту на територію Україну ввезено велику кількість товарів, які не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки. Водночас такі товари завжди входили до переліку бюджетоформуючих, зокрема автомобілі, телефони тощо.

Ці негативні показники виконання державного бюджету за доходами протягом січня-червня поточного року в цілому відображують негативні тенденції в економіці країни, які склалися внаслідок широкомасштабної збройної агресії росії проти України та помилкових рішень влади.

І це лише початок. Адже прогнози щодо подальшого розвитку економіки країни теж не оптимістичні. Зокрема, як нещодавно заявив Прем’єр-міністр України, за оцінками уряду лише у 2022 роціВВП України може впасти на 30-50%. Схожу прогнозну оцінку щодо падіння ВВП України надають аналітики американської компанії S&P Global Market Intelligence. Зокрема, за їх прогнозами ВВП України у поточному році скоротиться на 45,7%.

За оцінками незалежних експертів, фактичне зниження показника реального ВВП у 2022 році на майже 50 % призведе до неотримання державним бюджетом доходів у обсязі майже 600,0 млрд гривень.

Це величезні цифри.

І зважаючи на них, вже сьогодні назріла об'єктивна потреба перегляду планових показників доходів та видатків державного бюджету на 2022 рік.

При цьому той підхід, який практикується зараз, таполягає у збільшенні видатків держбюджету виключно за рахунок здійснення зовнішніх запозичень, матиме вкрай негативні наслідки для фінансового стану країни і фактично унеможливить її економічне відновлення.

Так, групою народних депутатів 06.07.2022 внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (реєстр. № 7523 від 06.07.2022).

Там, зокрема, пропонується збільшити на 1.545,5 млн грн планові показники надходжень від іншої допомоги, наданої Європейським Союзом, а також на 79.431,3 млн грн збільшити планові показники державних запозичень, з яких:

Але суттєве зростання державного боргу несе за собою значні мінуси.

По-перше, непомірно високий рівень боргового навантаження значно збільшує видатки на обслуговування держборгу, відволікаючи ресурси від спрямування їх на подолання негативних наслідків широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

По-друге, суттєве зростання обсягу державного боргу, номінованого в іноземній валюті, створює значний валютний ризик та може позначитися на прискоренні темпів девальвації національної валюти.

Вважаю надважливою у цьому контексті ініціативу, з якою я, як народний депутат України, разом із Дмитром Разумковим та іншими колегами-народними депутатами, звернулась до Президента України Володимира Зеленського та до Кабінету міністрів України, зареєструвавши в парламенті проект постанови Верховної Ради України із пропозицієюнегайно провести переговори із усіма закордонними партнерами-кредиторами України щодо списання та перегляду всього державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України.

Ми не можемо і не маємо заганяти країну в безнадійну боргову яму, де нинішні кредити будуть сплачувати ще й наші діти та онуки.

На сьогодні склалася ситуація, коли Мінфін покриває дефіцит державного бюджету за рахунок викупу Нацбанком військових облігацій, збільшуючи загальний обсяг держборгу. Іншими словами - Національний банк України в умовах війни ще й заробляє на позиках Мінфіну.

Доцільно переглянути та суттєво збільшити планові показники коштів від Національного банку України, які він зобов'язаний безповоротно перераховувати до державного бюджету як частину власного прибутку відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

При цьому, одночасно необхідно провести секвестр державного бюджету, пропорційно скоротивши видатки за усіма бюджетними програмами (крім захищених), а також окрім видатків, пов'язаних із посиленням обороноздатності країни та соціального захисту громадян.

З метою концентрації економічних ресурсів країни доцільно переглянути фінансові планидержавних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також інших суб’єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки.

При перегляді фінансових планів варто оптимізувати витрати на оплату та праці та виключити усі планові витрати, які не пов'язані із забезпеченням реалізації ключових бізнес-процесів підприємств. При цьому, всі зекономлені кошти необхідно вилучити до доходів державного бюджету.

Необхідно невідкладно переглянути правила та моделі, які встановлені останніми роками на газовому ринку. Як заявив Прем’єр-міністр України - наступний опалювальний сезон буде найскладнішим в історії України.

Варто провести експертну оцінку актуального балансу природного газу в Україні, дослідивши питання достатності газу власного видобутку для споживання населенням та підприємствами теплокомуненерго. Також необхідно запровадити новий порядок формування цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги, виходячи з економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із видобутком газу та наданням відповідних послуг.

Формування цін/тарифів на природний газ власного видобутку виходячи з цін на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG) в умовах війни є недоцільним та занадто обтяжливим для державного і місцевих бюджетів унаслідок зростання видатків на утримання установ бюджетного сектору та обсягу субсидій громадянам.

В умовах війни ще більше актуальним є розгляд та негайне прийняття запропонованого мною ще у грудні минулого року законопроекту №6426 про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу", який дозволить значно знизити ціни на газ.

Отже, державний бюджет України та пов’язана із ним економічна політика потребують в нинішніх, надскладних воєнних умовах, значних змін. Зазначені вище та інші зміни, запропоновані мною та іншими колегами по міжфракційному об’єднання "Розумна політика” на чолі із Дмитром Разумковим, об’єктивно є вкрай необхідними. І ми сподіваємось на їх активну підтримку нашими колегами-народними депутатами, а також урядом.