Головні уроки Держбюджету-2022
Минулого тижня український парламент затвердив Державний бюджет України на 2022 рік.
Дякуючи системній та скоординованій роботі бюджетного комітету та наших колег-парламентарів, країна отримала державний кошторис вчасно. Це дуже важливо для місцевих рад, адже їм треба встигнути проголосувати місцеві бюджети на наступний рік, врахувавши дані нового держбюджету.
Що вдалося
Значну частку показників Держбюджету-2022 можна охарактеризувати як збалансовані та реалістичні. Так, досить об’єктивно та зважено уряд та парламентарі підійшли до показників дохідної та видаткової частини. До другого читання доходи бюджету-2022 було збільшено на 54,7 млрд грн до 1311 млрд грн завдяки, у першу чергу, суттєвому збільшенню надходжень з податку на прибуток підприємств (плюс 21,1 млрд грн). Також було збільшено й видатки - на 55,7 млрд грн до 1521 млрд грн.
Перелік статей, за якими фінансування було збільшено, дає уявлення щодо головних напрямів розвитку країну у прийдешньому році. Наприклад, на соціальну підтримку бізнесу у регіонах, де було запроваджено протиепідемічні заходи, що призвели до зупинки бізнесу, закладено 3 млрд грн. Із життям у новій “ковідній” реальності тісно пов’язана ще одна велика стаття видатків: у порівнянні з 2021 р. оплата пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшено на 33,8 млрд грн. Кошти передбачено для встановлення базової заробітної плати для лікарів у 20 тис. грн та 13,5 тис. грн - для медичних працівників середньої ланки. Також розмірі 1 млрд грн буде профінансовано загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України». Завдяки цим коштам розпочнеться реконструкція та розвиток систем централізованого водопостачання та водовідведення - отже, згодом доступ до якісної питної води матимуть усі українці.
Серед інших пріоритетів видаткової політики зміцнення обороноздатності країни, дорожня інфраструктура, освіта, оборона, цифровізація тощо.
Що не враховано
Розмір прожиткового мінімуму, закладений урядом у Держбюджеті-2022, особисто мені важко назвати виваженим. Адже це дуже важливий показник, з яким безпосередньо пов’язаний розрахунок розмірів допомоги на дітей, допомоги по інвалідності, безробіттю, тощо. Отже, встановлено, що прожитковий мінімум з 1 січня 2022 р. становитиме 2 тис. 393 грн, а з 1 липня 2022 р. – 2 тис. 508 грн і з грудня – 2 тис. 589 грн.
На жаль, протягом поточного року у світовій економіці відбулися масштабні негативні зміни. Спостерігаються найвищі за десятиріччя темпи зростання світових цін на продовольство, в усьому світі суттєво зростають ціни на енергоносії. Україна теж не стоїть осторонь цих сумних тенденцій. Маємо збільшення цін на продукти харчування (на 13,6 % у жовтні 2021 р. до жовтня 2020 р.) та комунальні послуги (на 18,8 % у жовтні цього року до відповідного періоду минулого року). І за розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 р. становить 5 тис. 26 грн. Цей показник, як не важко побачити, у 2 рази перевищує закладений у бюджеті. Таке суттєве заниження прожиткового мінімуму неминуче призведе до зниження реального рівня доходів українців. Стан справ ускладнює і те, що на виплату пільг і житлових субсидій у Держбюджеті-2022 заплановано на 18,8% менше планового обсягу асигнувань поточного року.
Аналогічна ситуація склалася і з соціальним забезпеченням наших пенсіонерів. Відповідно до держбюджету мінімальна пенсія в Україні з січня становитиме 1 тис. 934 грн, з липня – 2 тис. 27 грн. А відповідно до реального прожиткового мінімуму розрахованого Мінсоцполітики, мінімальна пенсія повинна становити 3 тис. 800 грн вже сьогодні. Важливо розуміти, що наразі пенсію до 2 тис. грн в Україні отримують майже 15% пенсіонерів. А третина (!) українських пенсіонерів має від 2 тис. грн до 3 тис. грн. Тобто біля половини громадян України пенсійного віку отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум.
Маю констатувати: у Держбюджеті-2022 знайти найкращий вихід із гострих ситуацій не вдалося. Проте сподіваюся, що у майбутньому інтереси наших пенсіонерів та найменш захищених верств населення буде враховано більш відчутно. Тому будемо працювати далі і досягати поставленої мети!
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25793
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21330
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 13908
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9667
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8821