МВФ зменшив прогнози економічного росту в Європі: наслідки війни в Україні
Міжнародний валютний фонд попереджає нас про «серйозні економічні наслідки для Європи» через війну в Україні.
Європейський Союз – міцний притулок чи випалене поле?
Гуманітарна катастрофа в Україні відчувається і в Європі. Близько 5 мільйонів переміщених осіб уже втекли від бойових дій, що стало наймасовішою подією на континенті з часів Другої світової війни. І ще мільйони стали внутрішньо переміщеними особами. Найбільша кількість людей перетнула кордони з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою.
Європейський союз швидко прийняв тих, хто був переміщений внаслідок російського вторгнення. На щастя, ЄС надав переміщеним особам дозвіл на проживання та роботу та отримання соціальної допомоги протягом як мінімум року.
Проте війна в Україні стала серйозною перешкодою для відновлення Європи після пандемії. Різкі стрибки цін на енергоносії та харчові продукти зараз сильно зменшують ринкові обороти, а економічна невизначеність стримує інвестиції.
Війна як лакмусовий папірець для майбутніх змін
Зараз війна для людей – це можливість нагадати, що Європа має і може зробити більше для майбутнього розвитку та безпеки. Підвищення енергетичної безпеки завдяки розширенню відновлюваних джерел може бути першим кроком до мети.
Війна - це шок, який знижує обсяг виробництва та підвищує ціни. На жаль, МВФ прогнозує, що інфляція збільшиться до 5,5 відсотків у країнах із розвиненою економікою та до 9,3 відсотка у країнах Європи з менш розвиненим ринком. Винятки в цьому прогнозі – Україна, Росія та Туреччина.
Економічна криза
Наразі мета фінансової політики — це стримування інфляції. Більшість тиску на ціни зумовлена силами, непідконтрольними центральним банкам. Наприклад, потрясіння на ринках енергоносіїв та продовольства, збої у ланцюжках постачання – це те, над чим треба працювати.
Там, де це можливо, урядам слід взаємодіяти із соціальними партнерами, щоб не допустити стрибків цін по відношенню до заробітної плати.
Бюджетний тиск буде гострішим у деяких країнах, які відкривають свої кордони для переміщених осіб. Наприклад, у Польщі, де перебувають майже 3 мільйони осіб, або в Молдові, де кількість переміщених осіб дуже велика в порівнянні з населенням. Це підкреслює необхідність справедливого розподілу витрат на гуманітарну допомогу між членами ЄС.
Ціна післявоєнного відновлення
Завдання Європи полягатиме в тому, щоб відновити економічно сильну Україну, яка заохочує повернення переміщених осіб. Відновлення зруйнованої інфраструктури вимагатиме великого фінансування. Здійснення реформ щодо зміцнення інститутів та державної політики дозволить максимізувати зростання дивідендів від реконструкції.
Це займе час, і деякі з тих, хто втік, швидше за все, залишаться на якийсь час у країнах, що приймають. Інтеграція переміщених осіб, переважно жінок і дітей, у робочі місця та школи матиме вирішальне значення. Цілеспрямована політика на ринку праці, наприклад, тимчасові субсидії на заробітну плату для стимулювання найму, може покращити ситуацію.
Наразі головним завданням усіх європейських держав, звісно після допомоги Україні у стримуванні агресора, є стримування інфляції. Тому для запобігання значного економічного падіння багатьом країнам доведеться приймати дещо невигідні економічні реформи. Однак це саме той трамплін, від якого можна відштовхнутися та стрибнути до високих економічних показників із часом.
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18186
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13363
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13136
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5930
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5317