Затримання особи, відносно якої є ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання
Наслідки проходження внутрішніх пунктів контролю або перетину державного кордону особою, відносно якої винесено ухвалу про дозвіл на її затримання з метою приводу
Затримання особи, відносно якої є ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу до суду
За наявності ухвали слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання особи з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно врахувати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному чинним КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням самого прокурора. Розгляд такого клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Під час затримання особи та її доставки до суду у цьому випадку, працівники поліції мають право застосувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби – кайданки.
Таким чином, якщо така ухвала (тобто, ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу) існує, то у випадку встановлення місця знаходження та зацікавленості сторони обвинувачення, вірогідність, що ця особа буде затримана при перетині державного кордону України складає 99 %.
Відповідно до статті 191 КПК України затримана на підставі ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту її затримання повинна бути доставлена до слідчого судді (суду) або звільнена.
Затриману особу протягом вказаного тут строку доставляють до слідчого судді (суду), який постановив ухвалу про дозвіл на її затримання, і цій особі негайно вручається копія такої ухвали.
Про затримання такої особи негайно повідомляється слідчий, прокурор, які були зазначені в ухвалі про дозвіл на затримання, а також захисник або інша особа (родичі, члени сім’ї тощо) на прохання затриманої особи.
Строк дії вказаної ухвали слідчого судді (суду) - 6 місяців із дати її постановлення, якщо в ухвалі не зазначено інший строк.
Після затримання складається протокол про затримання, в якому вказується підстава затримання – ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання, дата та номер справи. В цьому протоколі обовʼязково мають бути також вказані - точний час та місце затримання.
Звертаю особливу увагу на наступне. Моментом затримання слід вважати момент часу, коли зʼявились такі обставини, при яких затримана особа силою або через підкорення наказу службової особи Державної прикордонної служби, Національної гвардії України чи працівника правоохоронного органу була змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Також, частиною 4 ст. 191 КПК України передбачено, що у разі затримання особи на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
У разі затримання особи на транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається точка у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
Як вже було зазначено вище, після моменту затримання протягом 36 годин затриману особу мають доставити до слідчого судді (суду) для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи звільнити. Як правило, за 36 годин особа доставляється до слідчого судді (суду) і починається судовий розгляд клопотання про застосування до неї запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя має право застосувати до особи і інший запобіжний захід, передбачений статтею 176 КПК України, а саме: особисте зобов’язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт або зовсім відмовити у задоволенні клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу.
Після доставлення затриманої особи до слідчого судді (суду) розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається у звичайному порядку, визначеному положеннями ст. 193 КПК України. При цьому, слідчий суддя (суд) з’ясовує причини неприбуття цієї особи за попередніми викликами, перевіряє наявність обґрунтованої підозри, існування процесуальних ризиків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та відповідність клопотання слідчого (прокурора) вимогам статті 184 КПК України.
Ухвала слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Саме це положення ч. 5 ст. 190 КПК України було підтверджено та визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2020 р. N 5-р/2020.
Наостанок слід зазначити, що у зв’язку із введенням воєнного стану в нашій державі процедура винесення даного виду ухвал судами не змінилась.
Крім того, у звʼязку з дією воєнного стану значно збільшилась кількість внутрішніх пунктів контролю на території України, де, перевіряючи документи особи в паперовій чи електроній формі, працівники правоохоронних органів мають можливість швидко забезпечити затримання особи і подальше виконнання приписів ухвали про дозвіл на затриманя з метою приводу її до суду.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 185
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 23683
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 17580
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13984
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6909
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6014