Regional Business Review: з якими викликами стикнулися Одеські підприємці у 2022?
Двома топ проблемами, як і у Львові, одеські підприємці визначили труднощі з логістикою та зниження купівельної спроможності населення, на третьому місці – відтік персоналу за кордон.
Надалі компанії планують зосередитись на підтримці діяльності компанії в умовах воєнного стану, виході на нові ринки, а також мають в планах оптимізацію штату компанії.
На другому місці (із Західноукраїнського, Південного, Харківського та Дніпропетровського регіонів, де є офіси Європейської Бізнес Асоціації) цьогоріч за умовами ведення бізнесу опинилася Одеса. При цьому 71% опитаних нами підприємців відповіли, що їм складно вести бізнес у регіоні, інші 29% - що задовільно (раніше таких було 44%). Як і минулого року, жоден підприємець не відповів, що йому легко працювати.
Найбільш актуальними проблемами підприємці визначили труднощі з логістикою та зниження купівельної спроможності населення, а також відтік персоналу за кордон. Попри труднощі, більшість компаній, а саме 71% не вдавалися до релокейту свого бізнесу до інших регіонів. З них 46% повідомили, що не мають такої потреби, а 25% - що не мають можливості. Ще 21% були змушені релокувати бізнес за кордон або в західні регіони країни.
Загалом, регіональний бізнес працює, але з певними обмеженнями: близько 90% компаній. Не працює: 10%. Ділові настрої переважно нейтральні. Переважна більшість опитаних нами підприємців, а саме 71% вважають поточні умови складними, з них 14% - дуже складними. Задовільними умови ведення бізнесу наразі називають 29% підприємців (минулого року таких було 44%). Як і в попередній хвилі опитування, жоден підприємець не відповів, що йому легко працювати. При цьому 27% вважають, що умови погіршились порівняно з минулим роком, а 14% - що вони не змінились.
Враховуючи специфіку регіону, Південноукраїнський офіс Європейської Бізнес Асоціації об’єднує переважно перевізників, експедиторів, логістичні компанії, контейнерні термінали, стивідори. Також у складі офісу представлені виробники вина, олії, томатної пасти, а також компанії, які надають фінансові, юридичні та консалтингові послуги тощо.
Як же бізнес зміг адаптуватись?
Так, деякі логістичні компанії регіону змогли релокувати своїх співробітників за кордон та працювати дистанційно, але планують негайно повернутися в Україну, коли настане мир. Обсяги роботи впали, їхня діяльність трохи видозмінена, але продовжується. Головною проблемою Одещини насьогодні залишаються заблоковані порти, однак робота частково поновилася у зв’язку з реалізацією “зернової ініціативи”. Тож, усі перевізники, експедитори, стивідори та контейнерні термінали чекають на відкриття портів, щоб повністю відновити свою діяльність. У свою чергу, контейнерні лінії з початку березня змогли створити альтернативні логістичні маршрути для міжнародних вантажних перевезень. Також бізнес постав перед необхідністю пошуку альтернативних шляхів доставки імпортних контейнерів, які прямували в Україну та організації експорту через сухопутні кордони. До того ж, у зв’язку з військовими діями та тимчасовою окупацією територій наразі існує проблема недопостачання вже оформлених на експорт товарів до пунктів пропуску на кордоні України.
Щодо виробничих підприємств області – вони працюють із деякими змінами. Крім того, бізнес відзначає гостру нестачу сировини (її зазвичай доставляють морем, але зараз порти закриті через війну). Також на початку війни проблема ускладнилась відсутністю транспорту, яким можна було б підвезти готову продукцію до кордону.
Сектор консалтингу має можливість працювати дистанційно, але деякі юридичні фірми скаржаться на брак роботи та закрили частину офісів.
Відтак, з найбільшими складнощами стикнулися компанії, які мали сільськогосподарські потужності в Херсонській області та втратили їх. Є і такі, які вимушено зупинили свою роботу на час окупації, зокрема через відмову співпрацювати з окупантами, щоб відновити роботу.
Усі компанії повідомляють, що понесли втрати внаслідок воєнних дій. При цьому оцінки підприємців розділилися навпіл, одна половина оцінює втрати до 50%, а інша – більше за 50%. Прибуток не отримала жодна з опитаних нами компаній. При цьому 14% бізнесів мають філії, офіси чи активи на тимчасово окупованих територіях.
Відтак, бізнес на окупованих територіях і на лінії зіткнення налаштований дещо песимістично і готується до гіршого. Зокрема, дані компанії більше ніж останні чекають на державні програми підтримки. Крім того, є компанії, які вже подали заявки на бізнес-гранти в Дії.
Крім того, на зустрічах Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації регіональні компанії озвучують проблеми та виклики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час війни. Зокрема, цьогоріч головні виклики стосувалися: держзамовлень та платежів за держзамовленнями, страхування інвестицій від наслідків війни, розблокування портів та вирішення матеріально-технічних питань, механізму відшкодування збитків (фактичної та упущеної вигоди), реструктуризації кредитів та запровадження податкових канікул, виплати страхових платежів у зв'язку з пошкодженням майна внаслідок військових дій, можливості виїзду моряків за кордон, швидкості оформлення вантажів, точкових проблем з контейнерними візами, імпорту озоноруйнівних речовин тощо.
Як змінилась взаємодія бізнесу з держорганами під час воєнного стану?
Асоціація підтримує постійний діалог з державними та місцевими органами влади. Нам дуже приємно, що Уряд розуміє важливість інвестицій і вважає нас надійними партнерами. Так, ЕВА Одеса активно співпрацює з Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською міською радою, ДФС в області, Одеською митницею, Пенсійним фондом та іншими регіональними відділеннями державних органів. І ми раді простежити поліпшення взаємодії бізнесу та місцевих органів, що відображається у вищих оцінках їх роботи, порівняно з минулим роком. Зокрема, йдеться про взаємодію з ДПС, міською радою, обласною військовою адміністрацією, судами, Нацполіцією, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, регіональною митницею.
Рівень розвитку е-сервісів в регіоні більшість, зокрема 71% вважають задовільним, а ще 18% - добрим. Тільки 11% респондентів незадоволені кількістю та якістю послуг, а також обсягом адміністративних послуг та дозволів, які можна отримати у воєнний час. Цікаво, що цьогорічні дані є кращими за минулорічні показники.
Плани регіональних компаній до кінця року та головні тенденції розвитку бізнесу
У планах компаній до кінця року – зосередитись на підтримці діяльності в умовах воєнного стану, вихід на нові ринки, а також оптимізація штату компанії. Для покращення умов ведення бізнесу в регіоні, на думку учасників опитування, першочергово потрібне відновлення та збереження інфраструктури, забезпечення прозорості законодавства та однакових «правил гри» та запровадження грантових програм підтримки бізнесу. Серед найбільш очікуваних інфраструктурних змін – відновлення повноцінної роботи морських портів та відкриття кордонів.
На думку бізнесу, важливу роль у повоєнній відбудові регіону відіграватимуть відновлення виробництва та створення нових робочих місць, залучення інвесторів у регіон, грантова або кредитна підтримка бізнесу. Також компанії очікують на відбудову та розмінування інфраструктури, розблокування портів та відновлення товарообігу.
Рівень розвитку регіонів – важливий індикатор економічного та соціального розвитку країни. Останні тенденції бізнесу в регіоні та Україні загалом пов’язані з роллю соціально відповідального бізнесу. А членські компанії ЕВА Одеса продовжують допомагати Україні під час війни із гуманітарними потребами співробітникам Збройних Сил, а також займатися благодійністю. Разом до перемоги!
Довідково: Для оцінки умов ведення бізнесу у воєнний час Європейська Бізнес Асоціація провела опитування Regional Index Survey 2022 серед бізнесу Одеського регіону. Загальна оцінка підприємців дещо знизилася – з 2,25 балів з 5-ти можливих минулого року до 2,15 балів у поточному році.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 221
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11632
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10080
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6517
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3999
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3082