Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
11.10.2016 00:03
Революційна “контрреволюція” від Орбана і Качинського
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного фору
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного форуму у Криниці-Здруй. Цього разу Качинський заговорив про “контрреволюцію”, спілкуючись із європейськими журналістами.Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
Топ за тиждень
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18435
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13411
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13372
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5934
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5417
Контакти
E-mail: [email protected]