Тимчасове укриття, або Чи готовий бізнес гарантувати безпеку власних працівників?
Захист робітників підприємств та організацій, які працюють, головне завдання яке має стояти перед керівництвом
Для захисту цивільного населення від небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, дій засобів ураження у воєнний час або терористичних актів, використовуються захисні споруди цивільного захисту.
Поглянувши в минуле, ще в період першої світової війни з появою авіації і можливості доставки боєприпасів на відстань у сотні кілометрів від лінії фронту, найбільш гостро постало питання захисту населення, майна, великих промислових об’єктів від ворожих бомбардувань.
Аналіз сучасних війн та воєнних конфліктів свідчить, що основним засобом ведення бойових дій стає застосування високотехнологічної та високоточної зброї, яка за уражальними чинниками наближається до зброї масового ураження.
Законодавче визначення щодо захисних споруд
В умовах сьогодення в Україні, коли активна фаза бойових дій ще не завершилася і війна триває, захисні споруди є найефективнішим способом захисту населення від небезпек. Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України створено Фонд захисних споруд цивільного захисту, що становить собою сукупність всіх сховищ у країні. Сьогодні у захисних спорудах, з огляду на їх місткість, розташування на місцевості і технічний стан у разі настання надзвичайних ситуацій може розташуватися не більш як 10% населення держави.
Згідно Кодексу цивільного захисту України визначають такі різновиди захисних споруд цивільного захисту:
сховище — герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що унеможливлюють вплив на них небезпечних чинників, які виникають унаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій і терористичних актів;
протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що унеможливлюють вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження;
споруди подвійного призначення — наземні або підземні споруди чи їх частини, які спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей;
швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) в особливий період нарощування фонду захисних споруд та за короткий час зі спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюють будівельні норми, стандарти та правила;
найпростіше укриття — це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей задля зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.
За роки незалежності України багато захисних споруд перейшли у приватну власність та використовуються у підприємницькій діяльності. Більшість придбаних будівель з аварійними сховищами проходила процедуру списання і реконструйована під магазини, кафе, нічні клуби, склади, салони краси та інші приміщення.
Сумна реальність щодо стану укриттів
До 2018 року стан укриттів на підприємствах контролювала ДСНС. Щорічно вона збирала комісії, перевіряла фонд і могла впливати на керівництво підприємств, на чиєму балансі перебувало сховище. З 2018 року законодавство змінилося, і балансоутримувач став сам визначати стан готовності укриття. Це було пов'язано з тим, щоб не тиснути на бізнес і обмежити перевірки. За фактом, тільки від порядності балансоутримувача залежить, чи готове сховище для укриття людей чи ні. Найголовніше — для балансоутримувача немає ніякої відповідальності за те, що сховище не підтримують в належному стані.
Згідно з аналізом ДСНС станом на 2021 рік в країні обліковується понад 21 тис. захисних споруд цивільного захисту, з яких близько 28% перебувають у державній, 45% — у комунальній та 27% — у приватній власності. Із цієї загальної кількості захисних споруд лише 11% укриттів готові до використання за призначенням у разі небезпеки і ще 63% визнані як обмежено готові.
Бізнес повертається до роботи, проте чи готовий він убезпечити своїх працівників у випадку повітряної тривоги, насамперед якщо немає поряд офіційного бомбосховища. Перед укриттям людей в захисних спорудах треба упевнитися в їх відповідності та безпеці. Власними силами зробити таку перевірку важко, тому до цього питання слід залучити фахівців з безпеки.
Як засвідчив аналіз міжнародного досвіду, для захисту населення перспективнішим і ефективнішим є пристосування вже діючих приміщень під укриття. Ними можуть бути споруди подвійного призначення, які використовують за основним функціональним призначенням, а в умовах надзвичайної ситуації (чи іншої загрози) за короткі терміни переобладнуються для укриття населення.
Як бізнесу перевірити укриття на відповідність?
Беручи до уваги, що військові дії не закінчяться у найближчі місяці, а бізнесу потрібно працювати, було розроблено методологію проведення аудиту приміщень на відповідність вимогам захисних споруд. Створено новий модуль у програмному комплексі GSA (Global Security Assessment), напрямом якого є вивчення та надання рекомендацій щодо утримання захисних споруд цивільного призначення.
Питання оснащення, утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту регулюють Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту. Згідно з цими Вимогами захисні споруди мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дає можливість привести їх у готовність до використання за призначенням протягом 12 годин.
Водночас у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку зазначаються інші години приведення захисних споруд до готовності. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням зазначається у паспорті захисної споруди, а саме:
- не більш як 12 годин — для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої зміни, що працює) суб’єктів господарювання, що належать до відповідних категорій цивільного захисту;
- не більш як 24 години — для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення і найпростіших укриттів.
Під час експлуатації захисних споруд на підприємстві не допускається виконання заходів, що погіршують їх захисні властивості, надійність і безпеку.
Захист робітників підприємств та організацій, які працюють, що продовжують свою діяльність в особливий період, які забезпечують життєдіяльність міст та об’єктів, має передбачатися у сховищах, а відповідальність за організацію заходів і утримання відповідних захисних споруд для них несуть керівники цих підприємств.
Якщо розпочнеться надзвичайна ситуація, — у країні увімкнуть сирени чи інші сигнали цивільного захисту, людям може загрожувати небезпека, і тому потрібно прямувати у найближчий підвал, метро, підземний перехід чи паркінг, які визначені як укриття. Добре, якщо поряд з офісом вашої компанії є бомбосховище і воно відповідає вимогам законодавства, а якщо — ні?!
Головний критерій вибору укриття в особливий період — це близькість до нього, йти декілька кілометрів до знайомого вам сховища — недоцільно й небезпечно. Знайти найближче захисне укриття люди можуть за позначками, розміщеними на будівлях, або ж за електронною мапою — такі інтерактивні карти створені для сховищ великих міст та інших населених пунктів України (Мапа укриттів Києва та передмістя).
Беручи до уваги зазначене, керівникам підприємств треба вельми ретельно поставитися до цього питання та обладнати можливі приміщення, які перебувають у користуванні компанії (паркінг, підвал тощо), відповідно до вимог законодавства, забезпечивши захист найціннішого активу бізнесу — працівників.
Опублікована у Журналі "Фінансовий директор компанії" № 07 (липень 2022)
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10291
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9832
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6429
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3651
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450