Чи вважається коронавірус форс - мажорною обставиною?
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають.
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають. Світова економіка зазнає мільярдних збитків. На жаль, не обійшла дана загроза і Україну, де, як і в решті країн Європи, було введено режим карантину, який передбачає собою цілий ряд обмежень. Дані обмеження негативно вплинули не лише на пересічних громадян, а й на бізнес: як малий так і великий. Підприємці не в змозі виконувати договірні зобов’язання, у зв’язку з чим, виникає цілком логічне запитання: чи можна вважати коронавірус або “covid-19” форс – мажором, оскільки, наразі, бізнес в Україні несе величезні збитки.
Щоб дати відповідь на це питання, потрібно, перш – за все, розуміти, що є форс – мажорною обставиною або обставиною непереборної сили. Законодавство України визначає, що форс – мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно роблять неможливим виконання тих чи інших зобов’язань, передбачених умовами договору( контракту, угоди тощо). Сюди може віднести: епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади та інше. Перелік форс-мажорних обставин знаходиться у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України, а також регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин. Слід мати на увазі, що даний перелік не є вичерпним.
Як відомо, цивільні та господарські зобов’язання завжди прописуються в контрактах, наприклад: надати певні послуги, здійснити оплату тощо. Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. За загальним правилом – усі обов’язки повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, можна застосувати правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмова від виконання зобов’язань є недопустимою. Водночас, зобов'язання можуть бути припиненими за згодою сторін; відповідно до умов договору або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку сторони не несуть відповідальності. Звичайно, за порушення умов договору передбачена відповідальність. Але особа може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Сьогодні, підтвердження форс – мажорної обставини може зазначатися у сертифікаті Торгово-промислової палати. Треба мати на увазі, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу, введення карантинного режиму, закриття кордонів не є форс-мажором та не може бути підставою для видачі даного документу. Для отримання сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. У такому випадку саме заявник повинен доводити факт настання форс-мажорних обставин і сама заявник має нести відповідальність за достовірність викладених фактів, належне оформлення заяви, наданих документів та доказів. Звичайно, шанси на отримання Сертифікату значно збільшуються, якщо сторонами було передбачено перелік обставин непереборної сили та алгоритму дій у таких ситуаціях.
Загалом, у разі настання форс – мажорної обставини можна діяти наступним чином:
1) Отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини;
2) Звернутися до іншої сторони з проханням укласти додаткову угоду про подальші взаємовідносини;
3) Звернутися до суду з вимогою розірвати договір або стягнути кошти, збитки та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачається форс-мажорної обставини для іншої сторони.
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 6724
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
6571
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 6108
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 5464
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4420