Чи вважається коронавірус форс - мажорною обставиною?
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають.
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають. Світова економіка зазнає мільярдних збитків. На жаль, не обійшла дана загроза і Україну, де, як і в решті країн Європи, було введено режим карантину, який передбачає собою цілий ряд обмежень. Дані обмеження негативно вплинули не лише на пересічних громадян, а й на бізнес: як малий так і великий. Підприємці не в змозі виконувати договірні зобов’язання, у зв’язку з чим, виникає цілком логічне запитання: чи можна вважати коронавірус або “covid-19” форс – мажором, оскільки, наразі, бізнес в Україні несе величезні збитки.
Щоб дати відповідь на це питання, потрібно, перш – за все, розуміти, що є форс – мажорною обставиною або обставиною непереборної сили. Законодавство України визначає, що форс – мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно роблять неможливим виконання тих чи інших зобов’язань, передбачених умовами договору( контракту, угоди тощо). Сюди може віднести: епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади та інше. Перелік форс-мажорних обставин знаходиться у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України, а також регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин. Слід мати на увазі, що даний перелік не є вичерпним.
Як відомо, цивільні та господарські зобов’язання завжди прописуються в контрактах, наприклад: надати певні послуги, здійснити оплату тощо. Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. За загальним правилом – усі обов’язки повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, можна застосувати правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмова від виконання зобов’язань є недопустимою. Водночас, зобов'язання можуть бути припиненими за згодою сторін; відповідно до умов договору або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку сторони не несуть відповідальності. Звичайно, за порушення умов договору передбачена відповідальність. Але особа може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Сьогодні, підтвердження форс – мажорної обставини може зазначатися у сертифікаті Торгово-промислової палати. Треба мати на увазі, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу, введення карантинного режиму, закриття кордонів не є форс-мажором та не може бути підставою для видачі даного документу. Для отримання сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. У такому випадку саме заявник повинен доводити факт настання форс-мажорних обставин і сама заявник має нести відповідальність за достовірність викладених фактів, належне оформлення заяви, наданих документів та доказів. Звичайно, шанси на отримання Сертифікату значно збільшуються, якщо сторонами було передбачено перелік обставин непереборної сили та алгоритму дій у таких ситуаціях.
Загалом, у разі настання форс – мажорної обставини можна діяти наступним чином:
1) Отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини;
2) Звернутися до іншої сторони з проханням укласти додаткову угоду про подальші взаємовідносини;
3) Звернутися до суду з вимогою розірвати договір або стягнути кошти, збитки та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачається форс-мажорної обставини для іншої сторони.
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева вчора о 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак вчора о 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль вчора о 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко вчора о 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін вчора о 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова вчора о 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов вчора о 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда вчора о 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Встановили факт батьківства після смерті чоловіка Юрій Бабенко 11.11.2024 17:58
- Психологічний портрет Трампа: чого очікувати Україні від американського президента Христина Кудрявцева 11.11.2024 17:13
- Додаткові витрати на дитину: обов’язок чи вибір батьків? Світлана Приймак 11.11.2024 16:42
- Коли договір має силу без нотаріуса: як суд захищає права попри формальності Дмитро Зенкін 11.11.2024 13:54
- Впровадження ERP для ІТ-бізнесу Віталій Курдюмов 11.11.2024 13:17
- Від інтуїції до даних: data-driven підхід до відбудови впізнаваності брендів Вікторія Новак 11.11.2024 10:54
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 398
- Гра в імітацію 318
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 140
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 108
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 78
-
У Сумській області збанкрутував насосний завод, який належить дочці ексміністра Лебедєва
Бізнес 18851
-
Майбутній власник Білгород-Дністровського порту планує відновити міст у Затоці
Бізнес 17823
-
Курахівську ТЕС під загрозою російського наступу розібрали на запчастини й вивезли
Бізнес 15981
-
Унікальний випадок. Пошкоджений пожежею автомобілевоз перетворять на нове судно
Бізнес 12794
-
Юрист в інтересах невідомих інвесторів. Хто купив Білгород-Дністровський порт
Бізнес 6371