Латиноамериканський напрямок і його актуалізація для України
Сьогодні через втрату ринків Україна, як ніколи, зацікавлена у диверсифікації економічних зв'язків і гостро потребує нові торгівельні майданчики. У даному сенсі варто звернути увагу на країни Латинської Америки (ЛА), оскільки через недалекоглядну і недоста
Сьогодні через втрату ринків Україна, як ніколи, зацікавлена у диверсифікації економічних зв'язків і гостро потребує нові торгівельні майданчики. У даному сенсі варто звернути увагу на країни Латинської Америки (ЛА), оскільки через недалекоглядну і недостатню політичну, торговельно-економічну та дипломатичну роботу цей геополітичний напрямок залишається наразі «випущеним з вигляду».
Подібна «сліпота» і бездіяльність України по відношенню до Латинської Америки на сьогоднішній день не припустима. Тим паче, що останнім часом керівництво Росії почало активно посилювати співробітництво та поширювати свій вплив на країни Латиноамериканського континенту. Зокрема РФ виступає за стратегічне партнерство з МЕРКОСУР, має безвізовий режим з деякими країнами-членами організації.
Росія переслідує в Латинській Америці свої цілі і активно працює в усіх напрямках. Спостерігається суперництво Росії з КНР та США за вплив на економіки країн регіону, пошук нових і трансформацію старих форматів міждержавного та міжрегіональної взаємодії. Росія також має стратегічну мету скоротити присутність США і ЄС у торговельних та інвестиційних потоках ЛА, не менш відчайдушно намагається прискорити процес «де доларизації» шляхом використання національної валюти в якості платіжного засобу. Окрім того, РФ розцінює країни ЛА як перспективний ринок збуту свого товару, що особливо актуально у світлі строгих західних санкцій проти Росії та зіпсованих відносин з Україною .
У контексті вищесказаного і з урахуванням прогнозів експертів щодо найближчого зниження економіки України, подальші наші перспективи будуть залежати від здатності ефективно використовувати стабілізаційні кошти міжнародних фондів, в результаті чого мають бути реалізовані заходи антикризової програми з управління держфінансами і реальної боротьби з корупцією. Перспективи України також залежатимуть від нашої активності в напрямку пошуку нових зовнішніх ринків та збільшення обсягів зовнішньої торгівлі.
Контакти з Латинською Америкою могли б допомогти Україні диверсифікувати національний експорт, що в свою чергу дало б поштовх промисловому розвитку країн Латиноамериканського регіону.
Сучасна Латинська Америка - це країни, які не однорідні не тільки за геоекономічним чинником, але й мають різні геополітичні інтереси. Чим сьогодні продиктовано і що впливає на ставлення країн Латиноамериканського регіону до України і до наших подій? Насамперед тут важливо відзначити існування в ЛА стійкої традиції поваги міжнародного права і керування принципом територіальної цілісності. Спрацьовують чинники географічної відстані, відсутності голосу України в інформаційному просторі ЛА, а також активне (особливо останнім часом) поширення інтересів Росії на держави континенту. При цьому не можна не відзначити і вплив США на країни, розташовані на південь від Ріо-Гранде, а також наростаючий вплив Китаю, який проводить самостійну міжнародну політику через посилення в латиноамериканському регіоні своїх економічних позицій.
Сьогодні Україна може і повинна максимально скористатися різними і неоднозначними політико-дипломатичними позиціями країн ЛА, що стосуються світових подій, і починати серйозно працювати в даному напрямку. Тоді Україна, тонко відчуваючи настрої латиноамериканських держав, могла б мати можливість не тільки диверсифікувати свій експорт, а й через адекватне роз'яснення своєї позиції по анексії Криму і військового конфлікту на Донбасі могла б залучати на свій бік нових однодумців і заручатися підтримкою латиноамериканських країн. Наприклад, це критично важливо під час голосування у міжнародних організаціях з питань України.
З огляду на стратегічні інтереси на латиноамериканському просторі, велике значення для України має позиція країн МЕРКОСУР (зі штаб-квартирою в Уругваї) з основних питань міжнародної політики.
МЕРКОСУР - це торговий союз країн Південної Америки, який об'єднує 250 млн. чол. і більше 75% сукупного ВВП Латиноамериканського континенту. За розмірами і економічним потенціалом МЕРКОСУР є другим після ЄС митним союзом, і третьою після ЄС і НАФТА зоною вільної торгівлі.
Постійні країни-члени МЕРКОСУР: Аргентина, Бразилія, Венесуела, Уругвай. Асоційовані країни-члени МЕРКОСУР: Болівія, Еквадор, Колумбія, Перу, Чилі.
Для просування інтересів і посилення позицій України в ЛА дуже важливі взаємини з такими країнами як Аргентина (МЕРКОСУР), Бразилія (МЕРКОСУР), Мексика (НАФТА), які є, в тому числі, членами «великої двадцятки» і які (як великі гравці в своєму регіоні і в глобальній торгівлі) хочуть і далі розширювати межі свого регіонального та міжнародного впливу. Сьогодні українське питання на порядку денному світової політики, і Київ просто не має права не скористатися сучасним трендом, щоб розширити горизонти України, зробити її цікавою, важливою і привабливою країною для глобального світу. Сьогодні для Києва було б важливо, а особливо на тлі затягування чи то замороження конфлікту на Донбасі, активізувати свої зусилля в напрямку пожвавлення і привнесення нового свіжого імпульсу в відносини з країнами ЛА.
Що було б актуально зробити українській владі з погляду таких кроків? Для початку було б необхідно виїхати в регіон керівникам дипломатичного відомства (в рангах заступників міністрів) для зустрічі з латиноамериканськими колегами, для зустрічі з українськими діаспорами, для підготовки наступних візитів на більш високих рівнях. Дуже важливо почати офіційні контакти на рівні МЕРКОСУР-Україна. У плані пропозицій на першому етапі можливо було б обговорити наступний комплекс питань: надання преференційного режиму українським експортерам на ринках країн МЕРКОСУР шляхом укладення відповідної угоди між Україною та цим економічним блоком; сприяння експансії українських технологій, ноу-хау; налагодження двосторонньої промислової кооперації на території країн-членів організації, у тому числі шляхом створення спільних підприємств, продукція яких мала б попит на всьому просторі МЕРКОСУР (це може бути тракторно- і літакобудування, виробництво мінеральних добрив, випуск устаткування для енергетики, це також можуть бути поставки сталі, фармацевтичної, агропромислової продукції, співпраця в космічній сфері, обслуговування військово-транспортного літака «АН» тощо).
Для більшої результативності таких кроків для України було б доречно зробити наступне: провести на базі МЗС із залученням громадськості ряд круглих столів на тему даного напрямку роботи, визначити стратегію і тактику діяльності. Оцінити якість роботи і, при необхідності, провести ротацію кадрів на рівні посольств в країнах Латинської Америки. Залучити до роботи представників громадської дипломатії. Підняти роль послів як торгових агентів національного бізнесу. Актуалізувати питання ефективності/неефективності роботи Торгово-промислової палати України (з урахуванням наявності у цієї громадської організації державних функцій) з точки зору її впливу на розвиток економіки країни, експортного потенціалу країни, і підвищення іміджу України у світі.
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов вчора о 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський вчора о 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 1171
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 200
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 91
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 84
-
Негайне виведення військових РФ і повернення Україні: МАГАТЕ ухвалило резолюцію щодо ЗАЕС
Бізнес 80767
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 24256
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 15247
-
Україна конфіскувала активи російського олігарха Горіловського і двох його бізнес-партнерів
Бізнес 5374
-
Росіяни почнуть масово вилучати землю і житло на окупованих територіях з 2025 року
Бізнес 4359