Парламент не може, вето допоможе! "Індивідуальних" дотацій на зерновози не буде
27 липня фермери та інші учасники аграрного ринку отримали хорошу звістку - Президент України наклав вето на законопроект № 7010 про запровадження «єдиного вікна» на митниці
Cлід зауважити, що даний законопроект довго напрацьовувався у профільному Комітеті депутатами та експертами, у нього було закладено ряд прогресивних норм, присвячених спрощенню процедур митного оформлення товарів і вантажів, дерегуляції окремих заходів митного контролю, а також боротьбі з контрабандою.
Причина вето дуже проста – у доволі якісний і довгоочікуваний проект обхідними шляхами, з порушенням Регламенту ВР було «просунуто» норму про відшкодування аграріям-товаровиробникам вартості закуплених ними вагонів для перевезення зерна. Сюрреалізм, не інакше! Мало того, що у законопроект, який ні за своєю назвою, ні по суті не стосується дотацій аграрній галузі, у другому читанні було внесено положення абсолютно з іншої сфери регулювання, так ще й це відшкодування повинно було надаватись тільки суб’єктам господарювання із особливим статусом сільськогосподарського товаровиробника. Вдумайтесь: фермерам, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і платять єдиний податок четвертої групи, з бюджету хотіли компенсовувати вартість куплених ними….вагонів. Ні, не сівалок, не тракторів, не комбайнів, а цілих вагонів! Хотілось би мені подивитись на тих аграріїв, які можуть собі дозволити купити вагони для перевезення зерна в сучасних умовах. При цьому всі знають, що найбільшу частку в експорті та перевезенні агропродукції з України займають далеко не сільськогосподарські товаровиробники. Основне навантаження та функції транспортної поставки припадають на трейдерські та інвестиційні компанії, переробників, логістичні підприємства, великих міжнародних та національних експортерів.
Варто зауважити, що сільськогосподарські товаровиробники, які є експортерами, та самі виконують весь ланцюг експортної логістики та поставки, забезпечують лише близько 20-25 % експорту агропродукції. А якщо взяти до уваги можливість придбати власний парк зерновозів у сучасних умовах, то мова може йти тільки про 2-3 гравців ринку, чим суттєво порушуються принципи і закони економічної конкуренції, а також засади рівного доступу до ринків і ресурсів. Чому громадяни України мають дотувати отримання вагонів, навіть надзвичайно потрібних ринку, тільки 2-3 власникам агрокомпаній? Слід підтримувати всіх аграріїв, незалежно від площі земель та фінансових можливостей, надати всім рівні умови без «кулуарних» пріоритетів.
Вже у цьому році такі 2-3 «замовники» поправок про вагони-зерновози могли б подавати заявки за бюджетною програмою часткової компенсації вартості с/г техніки. У мене закрадаються побоювання та я бачу ризики щодо того, що більша частина закладених на цю програму 945 мільйонів гривень пішла б саме цим «аграріям з вагонами». А звичайні фермери місяцями чекали б кошти на сівалки, жниварки, трактори тощо, а можливо і взагалі не побачили б ніяких грошей.
Хочу зауважити, що агросектор справді потребує вагонів для забезпечення перевезень своєї продукції. Але більшість учасників ринку хоче отримати їх у прозорий спосіб. Нагадаю, що з наявного інвентарного парку «Укрзалізниці» лише близько 40% одиниць вагонів-зерновозів експлуатуються в середньому 20 років, а усі інші (близько 60% одиниць) використовуються після закінчення їх нормативного строку експлуатації. Тобто, зношення парку вагонів складає уже сьогодні складає значно більше половини! Депутатами і бізнес-асоціаціями досить часто пропонуються інші варіанти вирішення проблеми дефіциту вагонів. За останні 5 років ми постійно надаємо Уряду та Мінінфраструктури свої шляхи виходу із нинішньої залізничної кризи, зокрема, зменшити тарифи на перевезення на 20-25 % на власний парк вагонів для всіх учасників ринку. Це дозволить товаровиробникам, переробникам, трейдерам інвестувати у власний парк кошти. У такому випадку держава не витрачатиме свій дефіцитний бюджетний ресурс, учасники ринку не нестимуть додаткові витрати на логістичні послуги та не отримуватимуть збитки від штрафів. Бізнес отримає вигіднішу ціну, а Укрзалізниця перевалить більше вантажів. Але практика показує, що державному монополісту та його менеджменту по факту вигідний дефіцит, оскільки там криється багатомільйонний сірий ринок.
Підкреслю, що поправка про вагони-зерновози була внесена у зовсім інші закони, ніж норми про митні процедури, яким було присвячено сам законопроект № 7010. Поправка також не стосувалася тексту законопроекту, який був прийнятий у першому читанні. Профільний комітет, не зважаючи на факти порушень, її врахував. А парламент при розгляді у залі її спочатку не підтвердив, але потім поправку було повернуто і проголосовано «у пакеті» з іншими.
У зв’язку з численними порушеннями Регламенту ВР при розгляді законопроекту № 7010 мною разом з колегами-депутатами з різних фракцій було направлено депутатське звернення до Президента з проханням його ветувати. Такого ж роду звернення надсилалися і профільними аграрними асоціаціями, серед яких і Всеукраїнська Аграрна Рада. У результаті консолідованих зусиль депутатів та громадськості Президент повернув до Верховної Ради проект № 7010 із своїми пропозиціями, у яких рекомендував не підтримувати норми про дотації на вагони-зерновози. Тепер лобістам поправок потрібно переконувати парламент не підтримувати пропозиції Президента та шукати вже 300 голосів для подолання вето. Більшість аграріїв виступають категорично проти дискримінаційної та антиконкурентної норми, якою би значну суму державних коштів було би спрямовано на користь двох-трьох потужних компаній, а не тим, хто справді потребує підтримки.
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 23655
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 19344
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 11134
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 8935
-
"Складно, але не критично". З'явилась перша реакція влади України на мита Трампа
Бізнес 5078