Знову про «колекторів»
Новий різновид «чудотворців кризової доби» - так звані «колектори», що обіцяють своїм клієнтам (здебільшого – банкам) ефективне стягнення прострочених боргів, в основному, «позасудовими методами». Якщо вірити рекламі «колекторських фірм», їм відомі чарівні
Новий різновид «чудотворців кризової доби» - так звані «колектори», що обіцяють своїм клієнтам (здебільшого – банкам) ефективне стягнення прострочених боргів, в основному, «позасудовими методами». Якщо вірити рекламі «колекторських фірм», їм відомі чарівні слова та секретні закляття, страшні та одночасно цивілізовані, що змушують боржників платити без судового рішення. Екстрасенси відпочивають! До цих казочок можна було б не ставитися серйозно ні банкам ні, тим більше, боржникам.
Адже боржник у випадку будь-яких спроб кредитора чи «колектора» вийти за межі процедур, встановлених законом та договором, може сміливо викликати міліцію та заявляти про скоєння злочину, передбаченого статтею 355 Кримінального кодексу. (Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). На тому скоріше за все, і скінчиться.
Однак віра в чудеса непереборна. А тому до «колекторів», як свого часу до телевізійних цілителів чи МММ, деякий час ставитимуться серйозно.
Банки найматимуть, міністри заперечуватимуть.
Знову скажу, що я маю на увазі наших доморощених «колекторів», а тому ставлю це слово в лапки. За кордоном, у тих же США, «колекторська діяльність» (DebtCollection Practice, DebtCollector) законодавчо визначена і врегульована. При цьому метою регулювання є встановлення рамок дозволеного. Тобто відповідне законодавство визначає, які дії щодо переконання боржника заплатити є допустимими, а які навпаки.
А от діяльність наших «колекторів» - один великий знак запитання. По-перше, звідки вони взялися? Де у нас готують «спеціалістів з юридичною та психологічною підготовкою», які «вміють тримати діалог» і т.п.? На одноденних семінарах?
По-друге, а що, власне, пропонують вітчизняні колектори? Цілий букет іншомовних слів:
- reminder service(буквально – послуга нагадування);
- softcollection(буквально – м’яке стягнення);
- hard collection (буквально – жорстке стягнення);
- legalcollection (буквально – законне стягнення).
Аналіз інформації сайтів кількох компаній, що називають себе «колекторськими», показує, що абсолютно нічого нового за вищевказаними англомовними термінами немає.
Тобто, немає нічого такого, чого раніше не робили і зараз не роблять працівники банків і залучені банкам юристи і адвокати, що «колекторами» себе не називають.
І раніше боржникам нагадували про прострочення, хоча не називали це reminder service. І раніше боржникам телефонували і писали листи з пропозицією терміново погасити заборгованість(softcollection), переконували їх сплатити борг під час бесід, нагадуючи про можливі штрафні санкції, хоча й не називали це hardcollection. І раніше подавали до суду, хоча не називали це legalcollection.
У пресі багато говорять, що «колектори» пропонують «ще дещо», не зазначене відкритій рекламі. Але це «ще дещо» є нічим іншим, як різновидами психологічного тиску, а то і чимось більш серйозним, передбаченим Кримінальним кодексом.
Отже, власникам та топ-менеджерам банків та інших компаній, що мають дуже актуальну у теперішній кризовий час потребу у стягненні прострочених заборгованостей у великої кількості боржників, слід оцінювати не тільки економічну ефективність співпраці з компаніями, що називають себе «колекторськими», але й додаткові ризики.
По-перше, на мою думку дуже можливою є практика залучення «колекторів» без дійсної наявності у кредитора потреби у зовнішній допомозі, а за «відкати» на користь певних працівників кредитора. Адже, як сказано вище, якихось особливих знань і умінь колектори не мають. Тому завдання стягнення боргів цілком здатні вирішувати співробітники банків, тим більше, що у зв’язку з кризою роботи у них поменшало. А з комісійних у 15-40 відсотків (за повідомленнями преси) «колектор» завжди зможе виділити ласий шматок. Адже значна частина боргів так чи інакше сплачуватиметься.
По-друге, посадовим особам кредитора слід мати на увазі можливість зненацька отримати статус співучасника злочину, передбаченого, наприклад, статтею 182 Кримінального кодексу(Порушення недоторканності приватного життя) чи 355 (Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). Хто їх, тих «колекторів», знає?
І, нарешті, по-третє, слід не забувати, що запозичені «колекторами» закордонні методики часом навіть шкодять інтересам кредитора в умовах українських реалій і українського ж законодавства. Так, багато «колекторів» на своїх сайтах стверджують, що звернення в суд є «крайнім заходом». Це звичайно не дивно, адже серед «колекторів» багато «талантів без юридичної освіти». Тобто телефонувати і лякати вони ще якось уміють, а підготувати позов – не завжди. А подати позов в Україні не така складна і не така дорога справа. В той же час, швидкість розгляду позовних матеріалів у нашій судовій системі така, що втрачати час ой як не можна! Бо поки «колектори» будуть по-модньому розбиратися з боржником своїми «досудовими ноу-хау», час спливатиме. Поки з’ясується, що без суду не обійтися, поки позов подадуть, поки розглянуть. Може статися, що державному виконавцю навіть і з виконавчим документам робити буде нічого.
Який же з усього сказаного висновок? А простий. Досить чекати чудес та заклинати проблеми іншомовними словами. Просто слід намагатися якомога краще робити кожному свою справу.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24913
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10740
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9369
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5587
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4096