Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Тепер пропоную читичам поміркувати над ще однією загрозою професії - ударом по юридичним службам компаній, по юрисконсультах.
Законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. N 3524) пропонується доповнити Конституцію України статтею 131-2 такого змісту:
"Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена".
Досить згадати норми українських процесуальних кодексів, щоб зрозуміти, юрисконсультів позбавляють права представляти своїх роботодавців у суді.
І хай нас не вводить в оману “представництво іншої особи” і наступні розмірковування про припустимість “самопредставнитцва”. Ми ж бо знаємо, що у процесі є сторона і є представник сторони. І якщо сторона - юридична особа, її представник за законом чи довіреністю все одно залишається представником.
Тому, якщо реформу буде реалізовано, таким представником зможе бути лише адвокат.
А історія юридичних служб підприємств у тому вигляді, як ми їх знаємо тепер, закінчиться.
Історично склалося, що в Україні у здійсненні правової роботи визначну роль відіграють правові підрозділи юридичних осіб та багатотисячна армія юрисконсультів, що працюють у цих підрозділах.
Саме юрисконсульти виконують більшу частину роботи з представлення у судах юридичних осіб.
І претензій до професійного рівня працівників юридичних служб підприємств “як класу” я особисто щось не пригадую.
Навпаки, можна навести чимало прикладів високого професійного рівня юрисконсультів, особливо у сферах, що тісно пов’язані зі щоденною діяльністю їх компаній.
Складається враження, що юрисконсультів разом з юристами-підприємцями конституційні реформатори принесли в жертву адвокатам за мовчання і лояльність до констутуційних змін, у тому числі до скасування права на правову допомогу шляхом заміни на допомогу “професійну правничу”.
Чи піде та жертва адвокатурі на користь - побачимо. Особливо я сумніваюся.
Інше питання, чи варто ламати усталену практику, явно не прорахувавши наслідків?
До цього часу адвокати і юрисконсульти часто успішно співпрацювали.
Керівники і власники компаній самі вирішували, коли варто залучвти зовнішнього юридичного консультанта, а коли можна обійтися власними силами.
Адже важливими перевагами адвоката є передбачені законом професійні права і гарантії.
Якщо реформа відбудеться, юридичні особи вимушені будуть залучати адвокатів, часто за відсутності реальної у тому необхідностіі, маючи у своєму штаті власних не менш а то і більш компетентних ніж залучений адвокат спеціалістів з коонкретного питання.
Деякі колеги вважають, що реформа змусить юрисонсультів отримати адвокатські свідцтва, після чого проблема відпаде.
Не відпаде.
Адвокат - це не тільки свідоцтво. Адвокат має враховувати у своїй діяльності масу правових і етичних норм.
Суміщення відносин адвокат-клієнт і працівник-працедавець стане джерелом величезної кількості суперечностей і проблем.
Звернемося до європейського досвіду.
У 2010р. Європейським Судом (European Court of Justice) було розглянуто справу C-550/07 P - Akzo Nobel Chemicals and Akcros Chemicals v Commission.
Akzo Nobel Chemicals та Akcros Chemicals оскаржували дії посадових осіб Єврокомісії , що вилучили в ході розслідування можливих антиконкурентних дій кілька електронних повідомлень з листування юрисконсульта (in-house lawyer) з іншими співробітниками компанії-працедавця.
Заявники наполягали на поширенні на зазначене листування режиму професійної юридичної таємниці (legal professional privilege). Вони зазначали, що юрисконсульт, хоч і був найманим працівником, був також адвокатом за законодавством Королівства Нідерландів і мав всі можливості зберігати незалежність та дотримуватися стандартів професійної етики.
Європейський Суд ці доводи не переконали. Суд зробив висновок, що юрисконсульт (in-house lawyer) має значно нижчий рівень незалежності порівняно з зовнішнім юридичним консультантом, оскільки знаходиться у фундаментально відмінних умовах, обумовлених персональною, функціональною, структурною та ієрархічною інтеграцією з роботодавцем. Такий стан юрисконсульта на думку Європейського Суду не дозволяє ігнорувати комерційні інтереси роботодавця. Тому Європейський Суд визнав необґрунтованими вимоги поширити на юрисконсультів гарантії конфіденційності, властиві адвокатурі. Важливе застереження, неприпустимі трудові відносини з клієнтом, але не з юридичною фірмою.
Як бачимо, суміщення адвокатського статусу і посади юрискосульта хіба що породжує нові проблеми.
А тому компанії, які не можуть обходитися без власних юридичних служб змушені будуть для участі у судових процесах додатково залучати адвокатів.
Тобто, нести додаткові, не обгрунтовані економічно витрати.
Таким чином, позбавлення юрисконсультів прева представляти у судах своїх роботодавців жодної проблеми не вирішить.
А нових проблем створить чимало.
P.S. Не чіпай механізм, що працює, мудро радили автомобілісти радянських часів.
P.P.S. Заголовок як у Фукуями. Бо дуже подобається.
03.02.2016 18:55
Юрисконсульти. Кінець історії...
Своє ставлення до запровадження в результаті конституційної реформи так званої “адвокатської монополії” я у загальних рисах висловив у матеріалі “Правнича монополія або позбавлення конституційного права”. Тепер пропоную читичам поміркувати над ще одніє
Своє ставлення до запровадження в результаті конституційної реформи так званої “адвокатської монополії” я у загальних рисах висловив у матеріалі “Правнича монополія або позбавлення конституційного права”.Тепер пропоную читичам поміркувати над ще однією загрозою професії - ударом по юридичним службам компаній, по юрисконсультах.
Законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. N 3524) пропонується доповнити Конституцію України статтею 131-2 такого змісту:
"Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена".
Досить згадати норми українських процесуальних кодексів, щоб зрозуміти, юрисконсультів позбавляють права представляти своїх роботодавців у суді.
І хай нас не вводить в оману “представництво іншої особи” і наступні розмірковування про припустимість “самопредставнитцва”. Ми ж бо знаємо, що у процесі є сторона і є представник сторони. І якщо сторона - юридична особа, її представник за законом чи довіреністю все одно залишається представником.
Тому, якщо реформу буде реалізовано, таким представником зможе бути лише адвокат.
А історія юридичних служб підприємств у тому вигляді, як ми їх знаємо тепер, закінчиться.
Історично склалося, що в Україні у здійсненні правової роботи визначну роль відіграють правові підрозділи юридичних осіб та багатотисячна армія юрисконсультів, що працюють у цих підрозділах.
Саме юрисконсульти виконують більшу частину роботи з представлення у судах юридичних осіб.
І претензій до професійного рівня працівників юридичних служб підприємств “як класу” я особисто щось не пригадую.
Навпаки, можна навести чимало прикладів високого професійного рівня юрисконсультів, особливо у сферах, що тісно пов’язані зі щоденною діяльністю їх компаній.
Складається враження, що юрисконсультів разом з юристами-підприємцями конституційні реформатори принесли в жертву адвокатам за мовчання і лояльність до констутуційних змін, у тому числі до скасування права на правову допомогу шляхом заміни на допомогу “професійну правничу”.
Чи піде та жертва адвокатурі на користь - побачимо. Особливо я сумніваюся.
Інше питання, чи варто ламати усталену практику, явно не прорахувавши наслідків?
До цього часу адвокати і юрисконсульти часто успішно співпрацювали.
Керівники і власники компаній самі вирішували, коли варто залучвти зовнішнього юридичного консультанта, а коли можна обійтися власними силами.
Адже важливими перевагами адвоката є передбачені законом професійні права і гарантії.
Якщо реформа відбудеться, юридичні особи вимушені будуть залучати адвокатів, часто за відсутності реальної у тому необхідностіі, маючи у своєму штаті власних не менш а то і більш компетентних ніж залучений адвокат спеціалістів з коонкретного питання.
Деякі колеги вважають, що реформа змусить юрисонсультів отримати адвокатські свідцтва, після чого проблема відпаде.
Не відпаде.
Адвокат - це не тільки свідоцтво. Адвокат має враховувати у своїй діяльності масу правових і етичних норм.
Суміщення відносин адвокат-клієнт і працівник-працедавець стане джерелом величезної кількості суперечностей і проблем.
Звернемося до європейського досвіду.
У 2010р. Європейським Судом (European Court of Justice) було розглянуто справу C-550/07 P - Akzo Nobel Chemicals and Akcros Chemicals v Commission.
Akzo Nobel Chemicals та Akcros Chemicals оскаржували дії посадових осіб Єврокомісії , що вилучили в ході розслідування можливих антиконкурентних дій кілька електронних повідомлень з листування юрисконсульта (in-house lawyer) з іншими співробітниками компанії-працедавця.
Заявники наполягали на поширенні на зазначене листування режиму професійної юридичної таємниці (legal professional privilege). Вони зазначали, що юрисконсульт, хоч і був найманим працівником, був також адвокатом за законодавством Королівства Нідерландів і мав всі можливості зберігати незалежність та дотримуватися стандартів професійної етики.
Європейський Суд ці доводи не переконали. Суд зробив висновок, що юрисконсульт (in-house lawyer) має значно нижчий рівень незалежності порівняно з зовнішнім юридичним консультантом, оскільки знаходиться у фундаментально відмінних умовах, обумовлених персональною, функціональною, структурною та ієрархічною інтеграцією з роботодавцем. Такий стан юрисконсульта на думку Європейського Суду не дозволяє ігнорувати комерційні інтереси роботодавця. Тому Європейський Суд визнав необґрунтованими вимоги поширити на юрисконсультів гарантії конфіденційності, властиві адвокатурі. Важливе застереження, неприпустимі трудові відносини з клієнтом, але не з юридичною фірмою.
Як бачимо, суміщення адвокатського статусу і посади юрискосульта хіба що породжує нові проблеми.
А тому компанії, які не можуть обходитися без власних юридичних служб змушені будуть для участі у судових процесах додатково залучати адвокатів.
Тобто, нести додаткові, не обгрунтовані економічно витрати.
Таким чином, позбавлення юрисконсультів прева представляти у судах своїх роботодавців жодної проблеми не вирішить.
А нових проблем створить чимало.
P.S. Не чіпай механізм, що працює, мудро радили автомобілісти радянських часів.
P.P.S. Заголовок як у Фукуями. Бо дуже подобається.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
Топ за тиждень
Популярне
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 25297
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10798
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9515
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5600
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4163
Контакти
E-mail: [email protected]