Скільки коштує житло в Польщі та чи відчутна різниця із цінами в Україні
Біля 1 млн українських біженців перебувають в Польщі, такі дані на початку червня надав Офіс ООН із прав людини.
Та й зараз потяги та автобуси, які прямують до цієї дружньої нам країни переповнені, тому, думаю, зараз наших співвітчизників там не менше. Українці знаходять роботу в польських компаніях, вивчають мову та купують нерухомість. А також можуть взяти іпотечний кредит. Тож не дивно, що ціни в польських містах суттєво вищі, аніж в Україні.
Скільки коштує житло
Cередня вартість житла в Польщі складає 9 000 злотих за квадратний метр, що відповідає 80,2 тисячам гривень. Як і в більшості міст світу – найдорожче житло в країні саме в столиці. В Варшаві за житло доведеться заплатити 160-170 тис. грн в еквіваленті, а у Кракові, що нагадує український Львів, - 152-160 тис. грн за квадратний метр. Звісно, що в країні можна знайти й дешевші квартири. Як от у Лодзі, де за квартиру потрібно викласти у еквіваленті 71-76 тисяч гривень за квадратний метр. Це забагато, як для України.
Середня вартість житла в нашій країні набагато нижча та складає 35-40 тисяч гривень за квадратний метр. У Києві – найбезпечнішому та економічно розвиненому місті країни можна придбати житло за 50 тисяч гривень за квадратний метр. А за 160-170 тис. грн, а саме стільки коштує житло в польській столиці – Варшаві, можна розраховувати на квартиру в елітній новобудові в центральній частині міста з хорошим ремонтом. Львів наздоганяє столицю за вартістю квартир – тут житло коштує 48 тисяч гривень, в Ужгороді та Дніпрі - по 46 тисяч гривень, а в Одесі – 37 тисяч гривень за квадратний метр.
Менший ринок
Польський ринок нерухомості розвивається не тільки за рахунок місцевих покупців, які можуть оформити іпотеку під 2% річних у злотих на 10 років та з початковим внеском 10%, але й інвесторів. Людей із грошима, які часто купують квартири по мінімальній ціні на початку будівництва, а згодом продають готове житло. Так вони можуть заробити 20-30% на різниці. Або здавати квартири в оренду – кількість бажаючих винаймати житло в польських містах суттєво збільшилась після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
У довоєнні роки в Україні теж було багато бажаючих вкласти гроші в ринок нерухомості – в різних новобудовах таких квартир нараховувалось від 30% до 50%. Однак після масового бомбардування українських міст, яке розпочалось 24 лютого 2022-го, ця категорія покупців вже не поспішає до відділів продажу. І це логічно. Бо, по-перше, нових проєктів зараз обмаль через обвал продажів і вибору фактично немає. А, по-друге, ніхто не може гарантувати, що завтра у квартиру «не прилетить» частина дрону або ракети. Тож поодинокі інвестори є, однак вони частіше за все вкладають кошти в квартири у новобудови Львова чи Ужгорода. Усі добре пам’ятають, як важко було орендувати житло навесні минулого року, тож деякі хочуть придбати власне житло у безпечних регіонах, недалеко від кордону із країнами ЄС.
Суттєві зміни на ринку житла можуть відбутись лише тоді, коли в Україні завершиться війна. І єдиної точки зору, як розвиватимуться події та чи отримає наша країна мільярдні компенсації – немає. Однак вже зараз зрозуміло, що в Україні формується відкладений попит на квартири, а пропозицій на ринку первинної нерухомості перші декілька років не буде. Бо для будівництва нового ЖК потрібно щонайменше три роки, враховуючи розробку проєкту та отримання усіх необхідних рішень. Тож ціни на житло в нових будинках дійсно можуть суттєво зрости, однак навряд чи доженуть рівень польських.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 367
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 212
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 129
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 117
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37829
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12466
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11888
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11864
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11214