Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Геннадій Ткачук, для Главкому
23.07.2014 15:55
Іменні квитки - неповага до фундаментальних прав людини
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Геннадій Ткачук, для Главкому
http://glavcom.ua/articles/21038.html
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
Топ за тиждень
Популярне
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21260
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19332
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7809
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7706
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6457
Контакти
E-mail: [email protected]