Як закон про адмінзбір допоможе громадам в умовах війни та економічного спаду?
В умовах економічної кризи особливо важливого значення для громад набуває актуалізація розмірів адмінзборів. Адже в Україні досі не вирішена проблема застарілих, непрозорих платежів за послуги
Український народ продовжує мужньо та відважно боротись за своє майбутнє у нещадній війні, яку розпочала держава-агресор. Війна забирає не лише тисячі людських життів, а й також негативно позначається на національній економіці. Особливо важко переживати такі часи громадам. Частина з них – є прифронтовими територіями, частина – приймає великі потоки внутрішньо переміщених осіб. Вплинула війна і на спроможність місцевого самоврядування, доходи місцевих бюджетів, умови оплати праці персоналу.
Одним з джерел місцевих бюджетів є кошти, що сплачуються громадянами за надання адміністративних послуг (паспорти, дозволи, реєстрації тощо). За даними Мінцифри, попри повномасштабну війну, центри надання адмінпослуг (ЦНАП) продовжують безперебійно надавати якісний сервіс. З початку 2022 року ЦНАП вже надали 3,5 млн держпослуг українцям. Понад 2,5 тисячі точок доступу до адмінпослуг продовжують надавати українцям адмінпослуги в умовах війни.
Отже, в умовах економічної кризи особливо важливого значення для громад набуває актуалізація розмірів адміністративних зборів. Адже в Україні досі не вирішена проблема застарілих, непрозорих, недостатньо обґрунтованих, а інколи навіть незаконних зборів за адміністративні послуги. В нас досі панує хаос у законодавстві, яке стосується оплати адмінпослуг. Ця плата визначається і в законах, і в підзаконних актах. Таких актів більше сотні. Крім того, вони по-різному називають ці платежі («державне мито», «ліцензійний збір», «плата» тощо), а також по-різному визначають і розміри оплати (в неоподатковуваних мінімумах, в мінімальних зарплатах, в прожиткових мінімумах тощо).
Деякі акти Уряду передбачають окремі «платні послуги», тобто умисно подрібнюють повноцінну послугу, щоб встановити додаткові збори за кожну з них. Деякі – майже не змінювалися ще з 90-х років, як-от Декрет про держмито.
Як наслідок, від цього суттєво страждають місцеві громади, адже саме вони недоотримують кошти в місцевий бюджет через те, що збори за їх адмінпослуги встановлені мізерні, або й взагалі є безоплатними. Зараз, в умовах війни та економічного спаду, це питання стало як ніколи актуальним.
Щоб вирішити цю проблему системно група народних депутатів ще у листопаді 2020 року подала законопроєкт «Про адміністративний збір» (реєс. № 4380). Він, в свою чергу, визначає призначення адміністративного збору, зокрема, його компенсаційний характер, встановлює порядок розрахунку адмінзборів та їх сплати. І найважливіше – законопроєкт містить перелік усіх базових (найпопулярніших) адмінпослуг, і щодо кожної з них встановлено чіткий та прозорий розмір плати (що відповідає досвіду багатьох країн-членів ЄС, як-от Чехія, Польща, окремі землі ФРН). Частина цих розмірів відповідає чинним законним розмірам зборів, але переведені у абсолютні одиниці (реєстрація нерухомості, паспортні послуги, реєстрація транспортних засобів). Інші послуги (реєстрація бізнесу, землі, РАЦС) визначені на основі методу аналогії, співмірно до вартості послуг щодо реєстрації нерухомості. Адже усі послуги (реєстрації, витяги) є аналогічними за процесом надання. Для частини масових послуг, зокрема, реєстрації місця проживання, «сільського нотаріату», враховано ще соціальні чинники.
Проєкт Закону про адмінзбір жодним чином не має на меті погіршення матеріального становища громадян. Якщо розмір плати нині складає 85 копійок, то очевидно, що встановлення адекватного розміру плати може бути дійсно більшим у 200 разів. Але при цьому усі вразливі верстви населення цим законопроєктом захищаються, адже надання адмінпослуг у сфері соціального забезпечення громадян ним передбачене виключно як безоплатне. Є можливість адресних компенсацій. Усі довідки встановлені як безоплатні, для стимулювання їх «ліквідації». За загальним правилом, електронні послуги матимуть менший збір.
Тобто законопроєкт вирівнює розміри адмінзборів та актуалізує їх відповідно до сучасних соціально-економічних умов. Адже кожен розмір такого збору має покривати хоча б частину витрат, що йдуть на надання відповідної адмінпослуги конкретному споживачеві. Це справедливіше, аніж оплачувати все за рахунок усіх платників податків. Розміри зборів мають бути обґрунтованими, прозорими та справедливими. Парламент цілком їх може збалансувати до 2 читання. А місцеве самоврядування, в свою чергу, має отримувати належні надходження до бюджетів, щоб мати ресурси на виконання делегованих повноважень та забезпечувати доступність і якість послуг. А в умовах війни та складного економічного становища держави нашим громадам це потрібно як ніколи!
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3792
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22477
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17363
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16424
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13189
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11129