Боротьба з Держпраці: білі розпочинають і… виграють
Стратегія побудови спору з Держпраці
Не секрет, що адміністрування українського бізнесу є невеселим: згідно міжнародних досліджень, тільки за параметром «оподаткування» ми займаємо 65 місце у світі (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-395389.html) При тому, що Грузія займає 14 місце. Але це тільки вершина айсберга, адже окрім власне податківців є податкова міліція, ДСНС, Екоінспекція, АМКУ і ще купа інших контролюючих органів. Одним з них є Держпраці, про який і піде мова.
Ще минулого року Держпраці було рекордсменом (якщо не брати АМКУ) за розмірами стягнень, що накладалися на бізнес: мільйон гривень за один «візит» було нормальною практикою. Але в лютому відбулася «міні-перемога» - Верховна рада зменшила розмір штрафів.
Так, якщо раніше у разі недопуску до проведення інспекційного відвідування бізнесу загрожував штраф в розмірі 472 300 грн, то наразі діє «покращення» до 80 000 грн. За недотримання мінімальних гарантій – 10 000 грн за кожного працівника. Однак, якщо кадрова служба не протабелювала працівникам на годину менше перед святом - підприємство з 30 працівників отримає штраф 300 000 гривень на рівному місці.
Додатковим пряником стало те, що у разі сплати 50% штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, вона вважається виконаною. Тобто, як і в ситуації зі штрафами у сфері дорожнього руху, держава всіляко заохочує наповнювати бюджет штрафами, а не судовими зборами. Тож, чи є сенс судитися з Держпраці за наявності такого «аукціону небаченої щедрості»?
Наведу кілька власних прикладів.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/6249/19 від 07.08.2019 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ФОП на загальну суму 838 773 грн. Держпраці подало апеляційну скаргу, однак 13.11.2019 вона була повернута, оскільки апелянт так і не сплатив судовий збір.
Рішенням Чернівецького окружного адмінсуду у справі № 824/91/19-а від 30.03.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 982 872 грн. Держпраці також подало апеляційну скаргу, однак 18.06.2020 вона була повернута, оскільки і цього разу судовий збір не було сплачено. Наразі ТОВ в процесі повернення коштів судового збору.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/2337/2020 від 15.07.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 463 203 грн. Зрозуміло, що і цього разу Держпраці звернулося із апеляційною скаргою, однак 07.10.2020 на сайті судової влади з’явилася інформація про її повернення апелянту.
Як кажуть, один раз – випадковість, два – співпадіння, три – закономірність. Аналіз ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду за останній час дає підстави стверджувати, що подібна практика наявна і в Києві.
Така ситуація склалася через те, що внаслідок карантину у скрутній фінансовій ситуації опинився не тільки бізнес, але й бюджети держорганів на судові спори, тож не звернутися із апеляційною скаргою на негативне для них рішення вони не можуть через побоювання складання протоколу про корупцію, але й оплатити всі підряд скарги можливості не мають.
На щастя, в 2020 році практика звільнення та відстрочення сплати судового збору держорганам зустрічається все менше, адже суди, нарешті, зрозуміли, що подібне є порушенням рівності учасників процесу. Слід зробити висновок: якщо рішення суду першої інстанції – ґрунтовне, то апелянт «зекономить» на його оскарженні, розуміючи безперспективність цього, залишивши кошти на більш вірогідну справу. А для того, щоб рішення таким стало, слід ретельно готувати матеріали позову.
Платити 50%, чи судитися - вирішувати бізнесу. Однак, слід пам’ятати, що за повторне протягом ДВОХ років виявлення роботи неоформленого працівника, або формально оформленого, але на неповний робочий день, - застосовується штраф в розмірі 150000 грн за кожну особу.
Тож не слід економити бюджети Держпраці на судовий збір та користуватися хоч якимись плюсами карантину.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник вчора о 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак вчора о 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін вчора о 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов вчора о 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко вчора о 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов вчора о 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов вчора о 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 22332
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 9807
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 8527
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5531
-
Маша Єфросиніна знялася у новому серіалі: про що він
Життя 3977