Гетманцев проти книжок
Українських письменників не вбитих економічними провалами зеленої влади, доб’є РРО.
В тому що Верховна рада вчора відстрочила на рік впровадження РРО є один нюанс, який мало хто помітив. Впровадження РРО, як це не дивно, завдало б болючого удару по українській культурі. Що я маю на увазі? Дивіться самі.
Я – письменник. Я пишу художні книжки і сам їх продаю. Замовляю обкладинку, дизайн, друк, плачу за все це з власної кишені. І сам реалізую – через інтернет. Я маю власний ФОП (ІІІ група) і як людина чесна й відповідальна, суми від проданих книжок я регулярно заношу до книги обліку доходів і сплачую з них податок. Але.
ФОП мій стосується інших видів діяльності, які власне дають мені кошти для існування. Книжки прибуток приносять… символічний. Обсяги продажів книжок нині проти часів президента Порошенка, впали шалено. І це – не тільки моя проблема. Про падіння ринку української книжки криком кричить широко відома «Книгарня Є». З середини ситуація виглядає жахливою взагалі. В Україні закриваються видавництва та книгарні – їх убив весняний локдаун. Зараз процес добряче прискорився – через карантин вихідного дня і банальну відсутність у людей на руках грошей, як наслідок економічні досягнень зеленої влади.
Відтак, якщо в часи президента Порошенка замовляючи на видавництві тираж власної книжки, я знав що вона принаймні окупиться, зараз я не маю і такої впевненості. Додайте до цього, що укладання угоди з книгарнями – це треба поділитися з ними своїм куцим прибутком. Відтак, справа стає ущент неприбутковою.
Так, бути письменником в Україні – це щось середнє між хобі, служінням і самопожертвою. Грошей на цьому не заробиш – не мрійте. Проте. Продаж книжок від автора до читача через інтернет вирішував багато проблем. Поточні розходи зводилися до мінімуму. До появи РРО.
За законом РРО мусить мати кожен ФОП, що здійснює продажі через інтернет. Будь таких позицій 10-12 я може ще й подумав би про реєстрацію РРО, проте – всі інші мої напрямки діяльності, реєстрації РРО не потребують. До того – законом про РРО передбачені доволі кусючі штрафи. Відтак переді мною постала безрадісна перспектива – завести собі зайвий клопіт, плюс – загроза здобути чималий штраф. І це за умови, що ніхто з покупців не скористається кешбеком – тоді клопоту буде ще більше. І продавати без РРО стрьомно – через той таки кешбек. Одним словом довелося важко зітхнути і попрямувати до знайомих власників інтернет-магазинів – проситися виставитися для торгівлі у них. Але…
З крупними інтернет-магазинам справу мати не набагато краще ніж з книгарнями – комісійні високі, авторові лишаються копійки. Маленькі ж інтернет-магизини, до яких я звернувся, як з’ясувалося… так само готувалися до закриття. За словами власників магазинів, їх налякала ситуація, коли вони виставляють покупцеві ціну згідно ціннику, а на рахунок отримуватимуть кошти менші на відсоток платіжної системи. Тобто виходить так, що на рахунку виявиться сума менша за ту, звітність про яку піде в податкову через РРО. А це вже ризик потрапити під відповідальність за несплату податків – на додаток до всіх чудасій, перелічених вище. За таких прибутків і таких ризиків простіше закрити інтернет-магазин – дешевше буде. І це не в мене одного така ситуація – це у всіх.
Відтак, як автор, я постав перед дивовижним вибором – аби донести свій твір до читача, я мушу або продавати його взагалі без прибутку, або ще й доплачувати торгівельній мережі. Не припускаю, а бачу – російські видавничі мережі стоячі аплодуватимуть такій новації пана Гетманцева. Українських письменників не вбитих економічними провалами зеленої влади, доб’є РРО. Ні, я розумію що фіскалізація може й потрібна – але мені що робити? А моїм читачам? Про те що ідеться про таку тонку матерію як культура – я взагалі мовчу.
Наразі – впровадження РРО відклали. На рік. Значить продавати книжки я ще зможу. Сподіваюся – не тільки рік.
PS. Вже коли написав цей текст, дізнався що така сама ситуація склалася в дрібних виробників продукції рівня "хенд-мейд", які торгують через інтернет. РРО і кешбек їх ледь не викинули в безробіття - на радість китайському виробникові. А їхня вельможність пан Гетманцев висловили невдоволення тим, що ВР відтермінувала впровадження РРО.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13671
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13505
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5193
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4902
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4751