Що не так з "плівками Деркача"?
Чи могла взагалі відбутися така розмова? Варто подивитися на події які відбувалася у той час.
Поки в Україні здійнявся галас через нову серію «плівок Деркача» прес-секретар президента Росії Дмітрій Пєсков заявив, що у Кремлі нічого не знають про запис такої розмови і не уявляє як такий запис могли зробити взагалі.
Чому така дивна реакція Москви? Давайте розберемося. По-перше, пригадаймо, що ми живемо у світі, де наші діти на домашніх комп’ютерах монтують відеокліпи на свої любимі пісні – ми про таке в їхньому віці геть і не мріяли. До чого це? До того, що якісно зробити компоновку фраз, взятих з інших записів – питання лише техніки і навичок. Для прикладу можна згадати ролик, що з’явився напередодні президентських виборів, де Зеленський розповідає ніби він «нюхає наркотики». Ролик був фейком, зшитим з відеозапису інтерв’ю зробленого «Українською правдою». Хоча виглядає вельми навіть реалістично. Де гарантія що зараз ми не маємо справи з чимось подібним?
До речі, «голос Путіна» на записах не надто схожий на гарно відомий нам з інтерв’ю голос реального Владіміра Путіна. Звук зіпсований поміхами так, ніби на записі не розмова керівників двох держав, а дзвінок автослюсаря з райцентру до тещі в глухе село. Цей запис може запросто бути записом розмови Порошенка з кимось іншим, де в розриви фраз вставили запис голосу схожого на голос Путіна. Може бути і ще щось.
А чи могла взагалі відбутися така розмова? Варто подивитися на події які відбувалася у той час. Судячи з запису – ідеться про кінець квітня 2015 р., у записі говорять про прийдешнє 1 травня і про 70 річчя перемоги у Другій світовій війні. Що відбувалося в Україні і в Росії на той момент? На той момент щойно завершилися бої у Донецькому аеропорту і навколо Дебальцева, де загинуло чимало бойовиків, у тому числі – громадян Росії. В обох випадках російським найманцям вдалося відтіснити ЗСУ – але не завдати їм значної поразки. Додамо до цього переговори у Мінську 12 лютого 2015 р., коли за словами екс-президента Франції Олланда Путін і Порошенко в розмовах постійно зривалися на крик. Важко повірити, що Путін забув би таке швидко, так само як важко повірити що досвідченні політики Олланд і Меркель не помітили б нещирості емоцій з обох сторін, якби таке було. До речі, не Порошенко заявляв, ніби бачить мир в очах Путіна – про таке заявляв зовсім інший президент.
Варто нагадати, що на кінець квітня 2015 р. Росія уже перебувала під санкціями Заходу, як раз таки через порушення Мінських угод, укладених Петром Порошенко. Ба-більше, Україну помалу виводили з під російського інформаційного впливу. Як раз 5 березня Верховна рада ухвалила законопроект президента Порошенка про встановлення Дня захисника України на 14 жовтня – день створення Української Повстанської армії. І нарешті, 16 березня у Києві був убитий журналіст Олесь Бузина – і вся російська преса в один голос звинувачувала у вбивстві «банди націоналістів випестуваних режимом Порошенка». Уявити собі, що за цих умов Владімір Путін мило і привітно бесідує з головним «Цинічним бандерівцем» якось бракує уяви. Але й це не все.
Через місяць після «нібито розмови», 3 червня терористи ДиРи сунулися в Мар’їнку біля Донецька – і зазнали гучної поразки. Непогано поговорили Путін з Порошенко, правда? І нарешті. З плівок Деркача виходить так, що водночас Порошенко говорив з Байденом про спецоперації у Криму, а з Путіним – про економічні стосунки. Вам не здається, що Путін на цьому тлі виглядає ідіотом, якого як дитину дурив вправний інтриган Порошенко?
Не дивно, що від записів прес-служба Кремля відсторонилася зразу – таке занадто навіть для неї. Фальшивість «записів Деркача» - очевидна. Я вже не кажу, що СБУ схоже, вкотре не порушить кримінальну справу про розголошення державної таємниці, якою є всі розмови керівників країн. Наразі на соцмережах вирують істерики – прибічники влади на самих лише емоціях намагаються довести, що записи – правдиві. І знаєте – Петро Порошенко мусить їм всім щиро подякувати.
Бо якщо його противники вдалися до вже відвертої брехні – гіркі їхні справи.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13639
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13504
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5190
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4885
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4745