Роликократія
Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора.
В останньому опитування КМІС щодо оцінки успішності влади всі звернули увагу на падіння рівня довіри до президента Зеленського – від 74% у вересні 2019 р. до 44% нині. Безумовно бахнутися на 30% за півроку – такого не показував рейтинг жодного президента за всю історію України. Але мене вразив дещо інший показник.
46% опитаних бадьоро заявили, що влада успішно протистоїть епідемії коронавірусу в Україні. Не успішними дії влади назвали 43% опитаних. Висновок – очевидний, люди всім задоволені. «Все мовчить – позаяк благоденствує» - як у Російській імперії у ХІХ ст. Здавалося б – все? Аж ніяк. Бо коли тим самим людям ставили питання не взагалі, а цілком конкретні – виходили результати принципово інші.
«Чи успішним було забезпечення лікарень України достатньою кількістю тестів на коронавірус?» - запитав КМІС. «Успішним» - відповіли 11%. «Не успішним» - відповіли 65%.
«Чи успішним було забезпечення лікарів та медичних сестер України засобами індивідуального захисту: масками, халатами, рукавичками тощо?» «Успішним», - відповіли 10%. «Неуспішним», - відповіли 70%.
«Чи успішним було забезпечення населення України засобами індивідуального захисту: масками, рукавичками та антисептиками?» «Успішним» - 14%. «Не успішним» - 80%!
«Чи успішним було запобігання можливих економічних труднощів в Україні, пов'язаних з епідемією корона вірусу?» «Успішним», - вважають 14%. «Неуспішним», - сказали 66%.
«Так чи успішно влада протистоїть епідемії коронавірусу в Україні?» «Успішно», - вважають 46% опитаних. Далі ви знаєте.
Оцінювати як кричуще неуспішні конкретні дії влади, і водночас по-факту схвалювати дії влади взагалі – як це може уміщатися в одних і тих самих людях? В чому різниця? Відповідь – різниця в роликах. В тих самих відеороликах з президентом Зеленським, які демонструють по телебаченню регулярно. В роликах, в яких Зеленський бадьоро звітує про чергові привезені тест системи (в той час коли відзвітували вже про привезення більш як півмільйони тестів, а протестовано в Україні менше ніж у Тунісі та Еквадорі), про нові маски (в той час як по лікарнях лікарі скрізь ходять в саморобних масках), про досягнення бізнесу в забезпеченні країни всім необхідним (підприємці в той час ремствують як на митниці простоюють вантажі з сировиною для засобів спецпризначення, і як бізнес змушений витрачатися на доставку працівників та забезпечення їх засобами захисту, а від держави нема ані податкових канікул, ані позбавлення ПДВ – у бізнесу уже почалися касові розриви і незабаром криза неплатежів).
Люди бачать по телевізору приємне обличчя, яке традиційно в них асоціюється з розважальною програмою і гарним настроєм. Люди заспокоюються. Бадьорий голос вчорашнього шоумена на президентській посаді сповнює людей надії, що всі ці проблеми – тимчасові. Влада все вирішить…
І це – жахливо. Знаєте, я часто ловлю себе на думці, що головна проблема президента Порошенка була не в корупції (рейтинг Трансперенсі як раз фіксував її зменшення – за 5 років Україна піднялася на 7 пунктів) і не в «свинарчуках» (за рік зелена влада не знайшла ЖОДНОГО доказу їхньої провини). Проблема була як раз в цьому – відсутності гарненького ролика по телевізору. В той час як в країні розбудовували збройні сили, заходили в Україну IKEA та Ryanair, частка ЄС в експорті України зросла до 42% і були відкриті більше 200 нових підприємств, телевізор розповідав не про все це – а про «свинарчуків» і «убитого брата». І люди побачили тележуйку, а не реальні справи.
І навпаки. Нині люди чудово бачать провалену владою боротьбу з пандемією, але… ну ролик же! Ну любимий актор! Хіба він може нас всіх дурити?
Мусимо констатувати сумній факт. Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора. Роликам вони вірять більше ніж власним очам і вухам. Ролики подавляють в них здатність мислити критично.
Поки воно так – марно сподіватися на якийсь прогрес країни.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13652
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5466
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5197
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5062
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4209