Роликократія
Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора.
В останньому опитування КМІС щодо оцінки успішності влади всі звернули увагу на падіння рівня довіри до президента Зеленського – від 74% у вересні 2019 р. до 44% нині. Безумовно бахнутися на 30% за півроку – такого не показував рейтинг жодного президента за всю історію України. Але мене вразив дещо інший показник.
46% опитаних бадьоро заявили, що влада успішно протистоїть епідемії коронавірусу в Україні. Не успішними дії влади назвали 43% опитаних. Висновок – очевидний, люди всім задоволені. «Все мовчить – позаяк благоденствує» - як у Російській імперії у ХІХ ст. Здавалося б – все? Аж ніяк. Бо коли тим самим людям ставили питання не взагалі, а цілком конкретні – виходили результати принципово інші.
«Чи успішним було забезпечення лікарень України достатньою кількістю тестів на коронавірус?» - запитав КМІС. «Успішним» - відповіли 11%. «Не успішним» - відповіли 65%.
«Чи успішним було забезпечення лікарів та медичних сестер України засобами індивідуального захисту: масками, халатами, рукавичками тощо?» «Успішним», - відповіли 10%. «Неуспішним», - відповіли 70%.
«Чи успішним було забезпечення населення України засобами індивідуального захисту: масками, рукавичками та антисептиками?» «Успішним» - 14%. «Не успішним» - 80%!
«Чи успішним було запобігання можливих економічних труднощів в Україні, пов'язаних з епідемією корона вірусу?» «Успішним», - вважають 14%. «Неуспішним», - сказали 66%.
«Так чи успішно влада протистоїть епідемії коронавірусу в Україні?» «Успішно», - вважають 46% опитаних. Далі ви знаєте.
Оцінювати як кричуще неуспішні конкретні дії влади, і водночас по-факту схвалювати дії влади взагалі – як це може уміщатися в одних і тих самих людях? В чому різниця? Відповідь – різниця в роликах. В тих самих відеороликах з президентом Зеленським, які демонструють по телебаченню регулярно. В роликах, в яких Зеленський бадьоро звітує про чергові привезені тест системи (в той час коли відзвітували вже про привезення більш як півмільйони тестів, а протестовано в Україні менше ніж у Тунісі та Еквадорі), про нові маски (в той час як по лікарнях лікарі скрізь ходять в саморобних масках), про досягнення бізнесу в забезпеченні країни всім необхідним (підприємці в той час ремствують як на митниці простоюють вантажі з сировиною для засобів спецпризначення, і як бізнес змушений витрачатися на доставку працівників та забезпечення їх засобами захисту, а від держави нема ані податкових канікул, ані позбавлення ПДВ – у бізнесу уже почалися касові розриви і незабаром криза неплатежів).
Люди бачать по телевізору приємне обличчя, яке традиційно в них асоціюється з розважальною програмою і гарним настроєм. Люди заспокоюються. Бадьорий голос вчорашнього шоумена на президентській посаді сповнює людей надії, що всі ці проблеми – тимчасові. Влада все вирішить…
І це – жахливо. Знаєте, я часто ловлю себе на думці, що головна проблема президента Порошенка була не в корупції (рейтинг Трансперенсі як раз фіксував її зменшення – за 5 років Україна піднялася на 7 пунктів) і не в «свинарчуках» (за рік зелена влада не знайшла ЖОДНОГО доказу їхньої провини). Проблема була як раз в цьому – відсутності гарненького ролика по телевізору. В той час як в країні розбудовували збройні сили, заходили в Україну IKEA та Ryanair, частка ЄС в експорті України зросла до 42% і були відкриті більше 200 нових підприємств, телевізор розповідав не про все це – а про «свинарчуків» і «убитого брата». І люди побачили тележуйку, а не реальні справи.
І навпаки. Нині люди чудово бачать провалену владою боротьбу з пандемією, але… ну ролик же! Ну любимий актор! Хіба він може нас всіх дурити?
Мусимо констатувати сумній факт. Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора. Роликам вони вірять більше ніж власним очам і вухам. Ролики подавляють в них здатність мислити критично.
Поки воно так – марно сподіватися на якийсь прогрес країни.
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра вчора о 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак вчора о 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко вчора о 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко вчора о 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 08.01.2025 13:32
- ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику Микита Петровець 08.01.2025 12:38
- Трансформація ринку нерухомості: що принесе 2025 рік Раміль Мехтієв 08.01.2025 09:41
- Психіатричні огляди працівників: зміни, виклики та міжнародний досвід Дмитро Зенкін 08.01.2025 09:00
- Під час війни Disney та Sony отримали гроши від російської компанії Володимир Горковенко 08.01.2025 00:02
- Від кризи до прориву: чи прокладе Україна шлях до технологічного лідерства? Єгор Осадчук 07.01.2025 18:35
- Дисципліна у стилі Стіва Джобса: як не здатися і втілити свої мрії Катерина Мілютенко 07.01.2025 18:00
- Антитренди в ІТ в 2025 році: час позбутися баласту Михайло Зборовський 07.01.2025 13:43
- Мистецтво перевтілення брендів Ірина Кононенко 07.01.2025 13:29
- В пошуках щастя. Частина перша: Непарна пара Алла Заднепровська 07.01.2025 12:01
-
"Відносно хороший період закінчився". Економіка Росії йде на м'яку посадку – Bloomberg
Бізнес 7490
-
Як зміняться податки для ФОП в 2025 році
Фінанси 4474
-
Ryanair подав до суду на пасажира за зірваний рейс: вимагає 15 000 євро компенсації
Бізнес 4308
-
Україна повертається до моделі державного капіталізму. Чому це небезпечно
Думка 3838
-
Ми мали б вже засвоїти урок, що Трамп робить те, що говорить. Готуйтеся до найгіршого
Думка 3353