Суд vs закон або Як судді податковий кодекс читали

Ступінь абсурдності рівно залежна від ланки держоргану, і чим ВОНО вище, тим ВОНА більше.

   Сучасний стан об’єктивності законотворчого процесу викликає багато сумнівів, а якість нормативно-правових актів тим більше. Отже, в таких умовах, не є зайвим платнику податків спитати орган владних повноважень, як краще діяти при тих чи інших обставинах, і головне, як при цьому не порушити «об’єктивний нормативно-правовий акт». Для цього законодавець, на диво, передбачив в Податковому кодексі таку важливу для кожного платника податків правову норму, як отримання від органу державної податкової служби індивідуальної податкової консультації.

   Коротко наведемо зміст правової норми. «Податкова консультація — ДОПОМОГА контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган». Ключовим в цьому визначенні є саме визначення «ДОПОМОГА контролюючого органу конкретному платнику податків». 

   Але, на практиці виходить, що поняття ДОПОМОГА має дуже різне значення для тих, хто її за законом повинен надавати.

  Так, один собі платник податків, маючи на меті розширити напрямки своєї діяльності, звернувся до районної ДПІ з проханням надати податкову консультацію, адже мав намір здійснювати в подальшому правочини тільки у межах правового поля.

   В районному ДПІ читають Податковий кодекс дуже уважно, а тому поміж строк третьої глави чітко для себе вичитали, що перед тим, як надавати податкову консультацію треба звірити поставлене питання із сферою діяльності платника, яка зазначена в довідці з ЄДРПОУ. І такий собі платник податків по факту отримав відмову в наданні податкової консультації, адже насмілився ставити запитання не в тій сфері, яку мав у довідці статистики. Нагадаємо, що довідка з ЄДРПОУ передбачає внесення шістьох видів діяльності підприємства, а діяльність господарюючого суб’єкта обмежується тільки прямими заборонами та регламентується його статутом. Але ж, для ДПІ поняття ДОПОМОГА платнику податків - передусім, а тому хай підприємство займається тільки тим, що вирішило ДПІ, адже податкова діє для підприємців як оберіг … від розвитку та процвітання.

   «Піду пошукаю правду у правосуддя», - вирішив платник і зазирнув на Каменєва. Там його вже чекало інше відношення до терміну ДОПОМОГА. І не вдаючись до подробиць «СПРАВЕДЛИВОГО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ» (це «творіння» (повний текст рішення) пропоную перечитати повністю), платник податків отримав чергове НОУ ХАУ: спочатку зроби, а потім запитуй законно чи ні. Лише головне в рішенні не зазначено, що після того, як зробив та запитав, нікуди не виїжджай, тримай гроші напоготові, і чекай хлопчиків з бюро «ДОПОМОГА» (читай ДПІ). Дослівно з рішення суду: «чинним законодавством не передбачено надання податкової консультації у разі майбутньої діяльності, а лише при здійсненні суб'єктом господарської діяльності безпосередньої діяльності з питань адміністрування податків чи зборів».  Ну як вам, класика жанру?!!  

   «Ну добре, може в апеляції пощастить», - вже не так впевнено подумав платник, і подав скаргу. Але тут зовсім диво, - немає для платника такого поняття, як Податковий кодекс і немає його норм, коли суддя про них не знає.  

   Для порівняння текст закону: «Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору».

  Закон VS Суд. А тепер детальніше,  про диво (витяг з тексту рішення): «податкові консультації за своїм змістом не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовими актами  та не створюють і не припиняють права чи обов'язки особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин».

   Цікаво, але взагалі-то оскаржувались дії ДПІ щодо неправомірної відмови в наданні податкової консультації, а не її не наданий зміст. Ну не читає суд матеріали справи і, тим більше, Податковий кодекс… Навіщо? Немає часу на СПРАВЕДЛИВІСТЬ, - адже в руках новий Андроїд…

   Підсумовуючи, платник податків для себе уяснив дуже корисну річ, - ступінь абсурдності рівно залежна від ланки держоргану, і чим ВОНО вище, тим ВОНА більше.

    Але найголовніше попереду. «Здоровеньки були, пані КАСАЦІЯ, а як Ви тлумачите поняття ДОПОМОГА?»